ОСОБЛИВОСТІ СЦЕНІЧНОЇ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ В МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИХ ВИСТАВАХ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141751Ключові слова:
бальна хореографія, музично-драматичні вистави, хореографія, балетмейстер, оперета, постановкаАнотація
Мета дослідження. Дослідити особливості сценічної бальної хореографії в музично-драматичних виставах у контексті жанрової специфіки постановок; проаналізувати етапи становлення, розвитку та утвердження хореографічних постановок як невід’ємної частини сценічного дійства вистави, що сприяють розкриттю режисерського бачення твору. Методи дослідження складають: теоретичний метод моделювання (для побудови аналогій між жанрово-стильовими принципами музично-драматичних вистав та специфікою сценічної бальної хореографії ); історично-порівняльний метод (для визначення спільних та відмінних рис у хореографічних постановках сценічної бальної хореографії на сценах музично-драматичних театрів у контексті становлення та розвитку театрального мистецтва). Наукова новизна статті полягає в розгляді особливостей сценічної бальної хореографії в музично-драматичних виставах як невід’ємної частини сценічного дійства в контексті жанрової специфіки постановок. Висновки. Сценічна бальна хореографія протягом багатьох століть є невід’ємною частиною музично-драматичних вистав доповнюючи драматичну дію, допомагаючи розкрити ідею п’єси, характери та психологію дійових осіб, занурюючи глядача у відповідну епоху, підкреслюючи час та місце дії, комічний або драматичний підтекст, підтримуючи ритм вистави тощо.Посилання
Grigorovich, Yu. (1981). Ballet: encyclopedia. Moscow: Sovetskaya Entsiklopediya.
Hvozdiev, O. (2008). From the History of Theater and Drama. Lviv.
Grekova-Dashkovskaya, O. (1990). Old masters of operetta. Moscow: Iskusstvo.
Yeroshenko, O. (2008). Vocal performance of the Baroque era in the light of the theory of affects. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstva. Seriia: Mystetstvoznavstvo. Arkhitektura [Bulletin of Kharkov State Academy of Design and Art. Series: Art studies. Architecture], no. 15, pp. 49–56.
Zhukova, L. (1967). The art of operetta. Moscow: Znaniye.
Boyadzhiev, G. (1971). The history of foreign theater. Theater of Western Europe. Moscow: Prosveshcheniye.
Karskaya, T. (1948). French Fair Theater. Leningrad-Moscow: Iskysstvo.
Kruntyaeva, T. (1981). Italian comic opera of the 18th century. Leningrad: Muzyka.
Kudinova, G. (1982). From vaudeville to the musical. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Mongredien, J. (2008). Everyday life of comedians in the days of Moliere. Moscow: Molodaya gvardiya.
Noverr, J.-J. (1927). Letters on dance. Leningrad: Academia.
Plyushchevsky-Plyushchik, Ya. (1892). ‘Letters on the Russian Operetta’. Teatralnyi mirok [The Theater World], no. 27.
Serdiuk, O. (2002). Ukrainian music culture: from beginnings to the present. Kharkiv : Osnova.
Yankovsky, M. (1937). Operetta. Moscow: Iskusstvo.
Yankovsky, M. (1982). The art of operetta. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Corvin, M. (1995). Le theatre nouveau en France. Paris: Presses universitaires de France.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Олеся Михайлівна Вакуленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.
