ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАСТИЧНИХ ТА МОВНИХ ЗАСОБІВ У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ СЦЕНІЧНОГО ОБРАЗУ: МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ АКТОРСЬКОГО ПЕРЕВТІЛЕННЯ

Анотація

Мета дослідження. Дослідити та проаналізувати особливості застосування пластичних та мовних засобів у процесі створення сценічного образу на основі мистецтвознавчого аналізу методів акторського перевтілення; виявити спільні та відмінні підходи до процесу перевтілення засобами зовнішньої техніки актора та виявити доцільність їх застосування в контексті сучасної мистецької освіти студентів вищих навчальних закладів. Методами дослідження є органічна сукупність базових принципів наукового аналізу: об’єктивність, історизм, багатофакторність, системність, комплексність, розвиток та плюралізм, а для досягнення мети дослідження використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Проведено детальний і всебічний мистецтвознавчий аналіз систем та методів створення сценічного образу в контексті процесу акторського перевтілення засобами зовнішньої техніки; висвітлено головні аспекти роботи над пластичними та мовними елементами на прикладі провідних акторських тренінгів. Висновки. Проведений мистецтвознавчий аналіз найвідоміших систем, шкіл, методик театральної педагогіки та акторських тренінгів дозволив виявити спільні й відмінні підходи до процесу створення сценічного образу засобами зовнішньої техніки актора. Пластичні та мовні засоби при створенні сценічного образу, беззаперечно, є превалюючими в процесі акторського перевтілення і посідають провідне місце в системах та методиках К. Станіславського, В. Мейєрхольда, Є. Вахтангова, О.Таірова, М. Чехова та ін. видатних режисерів. Проте, особливості та відмінності в методах і засобах їх втілення, а також взаємомозв’язок та взаємозалежність засобів зовнішньої техніки актора з внутрішньою технікою, великою мірою обумовлені загальною концепцію кожної системи. Саме несвідомий органічний симбіоз пластики, мови та емоцій актора визначає рівень його майстерності. З огляду на те, що засоби та підходи до перевтілення у кожного актора власні і залежать, насамперед, від початкової орієнтації – на зовнішній вигляд персонажу чи на його внутрішній образ, вважаємо за доцільне залучити на сучасному етапі до навчального процесу не лише теоретичне, а й практичне ознайомлення студентів із відомими системами створення художнього образу та тренінграми, що сприятимуть формуванню та розвитку зовнішніх засобів акторського перевтілення.