Комерціалізація жартів і дегуманізація людства в нігерійській стендап-комедії

Анотація

Метою статті є простеження зв’язку комедії, капіталізму й культурної етики, а також дослідження етичних меж жартів в епоху, коли сміх став комерційним продуктом. Актуальними питаннями, які потребують детального аналізу, є такі: яким чином комерціалізація жартів у нігерійській стендап-комедії викликає дегуманізацію окремих осіб і громад? Якими є наслідки такої дегуманізації для соціальної згуртованості та культурної ідентичності? Яким чином можна переосмислити етичні стандарти з метою досягнення балансу між свободою вираження в комедії та соціальною відповідальністю? Це дослідження має на меті виявити етичні прогалини в сучасній комедійній практиці та запропонувати межі для створення жартів, які є одночасно комерційно життєздатними й соціально відповідальними. Результати дослідження. Поширення цифрових медіа й неформальної економіки в Нігерії перетворило жарти з простих гумористичних висловлювань на прибутковий товар. Хоча це й здається незагрозливим, таке перетворення має серйозні наслідки для гідності й людяності нігерійців, особливо для маргіналізованих груп. Автори статті провели аналіз виступів відомих нігерійських коміків, таких як Basketmouth, AY, Akpororo, Taaooma, Lizzy Gold Onuwaje, Mr. Macaroni, Edopikin, Porcupine та інших, щоб розглянути, як гумор використовується для досягнення комерційної вигоди, часто на шкоду емпатії та соціальній справедливості. Досліджено цифрові скетчі, стендап-комедію, контент соціальних мереж і жарти основних ЗМІ. Проаналізовано, як жарти послуговуються стереотипами, пов’язаними з етнічною приналежністю, статтю, обмеженими можливостями й бідністю. Досліджуючи, як комерціалізовані жарти в Нігерії сприяють дегуманізації вразливих верств населення, автори також розглядають етичні й культурні наслідки цього явища. Наукова новизна роботи полягає в використанні авторами різноманітних дослідницьких методів для аналізу поєднання жартів як товарів та висвітлення сучасних тенденцій дегуманізації суспільства в Нігерії. Визначено способи, за допомогою яких коміки використовують культурні стереотипи для фінансової вигоди. Висновки. У статті вивчається поєднання жартів, комерціалізації та дегуманізації в Нігерії, зосереджуючись на тому, як коміки перетворюють культурні стереотипи на прибуток. Це дослідження закцентоване на нагальну необхідність переосмислення етичних меж у виробництві та використанні жартів. За допомогою критичного дискурс-аналізу й культурної теорії підкреслюється, що, комерціалізуючи жарти, нігерійське суспільство ризикує посилити структурну нерівність й ослабити суспільну чутливість до людських страждань.