Розвиток музично-епічних жанрів України та Китаю

Віолетта  Дутчак; Чжен’юй Ван

doi:10.31866/2410-1176.53.2025.348292

Автор(и)

Віолетта Дутчак Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0001-6050-4698
Чжен’юй Ван Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0009-0002-1690-6889

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.53.2025.348292

Ключові слова:

музичне мистецтво України, музичне мистецтво Китаю, музично-епічні жанри, музичний інструментарій, акомпанемент

Анотація

Мета статті — здійснити компаративний аналіз особливостей розвитку й функціонування епічних жанрів України та Китаю. Результатами дослідження стало порівняння в обох культурах тенденцій розвитку музично-епічних жанрів, що виконувалися з супроводом. Визначено провідні аспекти розвитку билин, дум, історичних пісень в українській музиці з позиції взаємодії вокально-декламаційної мелодики (рецитації), її ладових основ та фактури супроводу музичними інструментами (гуслі, кобза, бандура, ліра). Проаналізовано джерела та розвиток епічних жанрів китайської музичної культури та використання в їх функціонуванні традиційних музичних інструментів. Наукова новизна дослідження полягає в компаративному аналізі поширення музично-епічних жанрів у музичному мистецтві України та Китаю, в оцінці особливостей їхнього розвитку, зокрема на рівні інструментів акомпанементу. Висновки. Динаміка розвитку музично-епічних жанрів не лише в українській культурі, але й у світовій, зокрема й китайській, щільно взаємопов'язана із інструментарієм, який слугував одним із ідентифікаційних маркерів їх впізнаваності й сприйняття. Струнні інструменти становили основну групу для акомпанементу епічних творів як найбільш наближені до людського голосу. Музичний епос виявив яскраву історичну динаміку свого розвитку стосовно тематики образного героїчного та лірично-драматичного характеру. Підкреслено сучасні трансформації традиційного епічного репертуару, що проявився в професійній композиторській творчості, інспірував появу нових жанрів.

Біографії авторів

Віолетта Дутчак, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника

Доктор мистецтвознавства, професор, завідувачка кафедри

Чжен’юй Ван, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника

Аспірант

Посилання

Bintsyan, L. (2014). Muzykal'no-istoricheskie paralleli razvitiya iskusstva Kitaya i Evropy [Musical and historical parallels in the development of art in China and Europe]. Astroprint [in Russian].

Cheremskyi, K. (2008). Tradytsiine spivotstvo. Ukrainski spivtsi-muzykanty v konteksti svitovoi kultury [Traditional singing. Ukrainian singers-musicians in the context of world culture]. Atos [in Ukrainian].

Chernoivanenko, A. (2021). Akademichne muzychno-instrumentalne mystetstvo yak predmet muzykoznavchoi systemolohii [Academic musical and instrumental art as a subject of musicological systemology]. Helvetyka [in Ukrainian].

Dutchak, V. (2013). Bandurne mystetstvo ukrainskoho zarubizhzhia XX – pochatku XXI st. [Bandura art of Ukrainian abroad in the 20th – early 21st centuries]. Foliant [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. (1994). Istoriia ukrainskoi literatury [History of Ukrainian literature] (Vol. 4). Lybid [in Ukrainian].

Hrytsa, S. (1979). Melos ukrainskoi narodnoi epiky [Melos of the Ukrainian folk epic]. Naukova dumka [in Ukrainian].

Ivanytskyi, A. (1990). Ukrainska narodna muzychna tvorchist [Ukrainian folk musical creativity]. Muzychna Ukraina [in Ukrainian].

Kashaiuk, V. (2024). Spetsyfika vidobrazhennia heroiky v ukrainskii i kytaiskii muzychno-mentalnykh kartynakh (na prykladi tvoriv Kyryla Stetsenka i Xian Xinghai) [The specificity of reflecting heroism in ukrainian and chinese musical and mental pictures (on the example of works by Kyrylo Stetsenko and Xian Xinghai)]. Fine Art and Culture Studies, 6, 26–31. https://doi.org/10.32782/facs-2024-6-4 [in Ukrainian].

Khotkevych, H. (1930). Muzychni instrumenty ukrainskoho narodu [Musical instruments of the Ukrainian people]. Derzhavne Vydavnytstvo Ukrainy [in Ukrainian].

Kindratiuk, B. (2017). "Istoriia ukrainskoi literatury" Mykhaila Hrushevskoho yak orhanolohichne dzherelo ["The History of Ukrainian Literature" by Mykhaylo Hrushevskyi as an organological source] (2nd ed.; Yu. Yasinovskyi, Ed.). Vydavnytstvo Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka [in Ukrainian].

Kolessa, F. M. (1969). Melodii ukrainskykh narodnykh dum [Melodies of Ukrainian folk thoughts]. Naukova dumka [in Ukrainian].

Lee, Y.-Y., & Shen, S.-Y. (1999). Chinese Musical Instruments. Chinese Music Society of North America Press [in English].

Lysenko, M. V. (1955). Kharakterystyka muzychnykh osoblyvostei ukrainskykh dum i pisen, vykonuvanykh kobzarem Veresaiem [Characteristics of musical features of Ukrainian thoughts and songs performed by the kobzar Veresay]. Mystetstvo [in Ukrainian].

Van, Ch. (2022, April 27–28). Muzychnyi epos ta yoho vykonavtsi: Ukrainskyi ta svitovyi dosvid [Musical epic and its performers: Ukrainian and world experience]. In Mystetska osvita v yevropeiskomu sotsiokulturnomu prostori XXI stolittia [Art education in the European socio-cultural space of the 21st century] [Conference proceedings] (pp. 43–47). Mukachevo State University [in Ukrainian].

Vei, D. (2003). Osoblyvosti rozvytku vokalnykh zhanriv tradytsiinoi muzyky Kytaiu [Peculiarities of the development of vocal genres of traditional music of China]. Muzychne vykonavstvo, 19, 241–251 [in Ukrainian].

Vytvytskyi, V. (1996). Ukrainskyi muzychnyi Lviv [Ukrainian musical Lviv]. In Za okeanom [Beyond the ocean] (p. 9). Lviv [in Ukrainian].

Yasinovskyi, Yu. P. (2001). Pisennyi folklor i muzychne mystetstvo [Song Folklore and Musical Art]. Izbornyk. http://litopys.org.ua/istkult2/ikult218.htm [in Ukrainian].

Zinkiv, I. (2013). Bandura yak istorychnyi fenomen [Bandura as a historical phenomenon]. Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology of National Academy of Sciences Ukraine [in Ukrainian].