Оперний код у фільмі Пітера Гріневея «8½ жінок»: інтертекстуальність та пародія

Анотація

Мета статті полягає в визначенні функцій оперного компонента фільму Пітера Гріневея «8 ½ жінок» (1999) та виявленні прихованих у кінотексті смислів. Результати дослідження. Зазначено, що творчий підхід П. Гріневея поєднує пошук художніх засобів інтерактивності та мультимедійності, розширення уявлень про раму з метою створення простору смислових інтерференцій, реалізацію концепту гри як провідного способу організації кінотексту з широким використанням оперного мистецтва. Виявлено, що в цьому процесі актуалізуються основні ознаки та принципи гри (змагання, ритуал, символічна діяльність, загадка) та використовуються специфічні тропи та прийоми (іронія, пародія, метафора тощо). Наукова новизна статті полягає в розкритті інтертекстуальних звʼязків, що становлять смисловий потенціал фільму П. Гріневея «8 ½ жінок», з акцентом на провідні елементи пародійного коду та оперного компонента, які присутні в кінотексті. Висновки. Визначено, що в кінокартині «8 ½ жінок» гра з матеріалом оперних лібрето спрямована на генерування нових, гібридизованих значень. Оперний компонент проникає в кінотекст крізь анаграми, музичні цитати, алюзії на оперних героїв і сюжети, а також через сприйняття оперного складника пародійованого тексту (фільму «8 ½» Ф. Фелліні). Контекст пародії дозволяє П. Гріневею розширити інтертекстуальний потенціал феллінівського фільму завдяки «суміжним» операм, зокрема «Отелло» Дж. Верді. Елементи оперного тексту відбиваються в іменах і характерах персонажів стрічки, діалогах, колізіях, утворюючи складну мозаїку смислів. Результатом іронічного погляду та ігрового підходу до обробки оперного матеріалу стає непередбачуване схрещення та трансформація відомих оперних сюжетів. Такі смислові метаморфози не тільки дозволяють «зазирнути» у творчу лабораторію кінорежисера, але й поглиблюють наші уявлення про оперне мистецтво.