Від «Саду Богів» до поштової мініатюри: еволюція монументального стилю Івана Мясоєдова у філателії Ліхтенштейну
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.54.2026.362385Ключові слова:
Іван Мясоєдов, Євген Зотов, поштові марки, поліграфія, Ліхтенштейн, українське мистецтво, символізм, модернізм, гравюра, графічний дизайн, філателіяАнотація
Мета статті — висвітлити творчий доробок Івана Мясоєдова (Євгена Зотова) як дизайнера поштових марок та проаналізувати його художньо-стилістичні рішення в контексті філателістичного дизайну Князівства Ліхтенштейн. Результати дослідження. Внаслідок комплексного аналізу трьох філателістичних серій (1938–1943), було доведено, що художник успішно адаптував принципи академічної композиції в мініатюрному форматі. Встановлено зв'язок між українським періодом творчості художника та його еміграційним доробком; розкрито специфіку використання техніки глибокої гравюри для створення монументальних композицій у форматі поштової марки. Виявлено, що художник трансформував монументальне мислення, притаманне полтавському періоду, в прикладну графіку через майстерне володіння технікою глибокої гравюри на сталі, забезпечивши передачу об'єму, світлотіні та деталізації багатофігурних історичних композицій. Наукова новизна. Вперше здійснено комплексний формально-стилістичний та іконографічний аналіз філателістичного доробку митця; систематизовано художньо-стилістичні рішення, що забезпечили функціональну адаптацію принципів академічної історичної композиції до формату поштової мініатюри; визначено специфіку художнього методу, який базується на синтезі академічного реалізму з монументальними традиціями європейського мистецтва. Висновки. Діяльність І. Мясоєдова (Є. Зотова) стала прикладом синтезу мистецьких напрямів в умовах еміграції, де графічна майстерність, сформована в українському модерні, знайшла втілення в дизайні поштових марок. Його спадщина є частиною культурної історії Ліхтенштейну та важливим доповненням до українського мистецтвознавства, демонструючи успішну інтеграцію українського митця-емігранта в європейський культурний простір. Практичне значення роботи полягає у створенні аналітичного матеріалу для студентів-дизайнерів та мистецтвознавців, що демонструє принципи інтеграції монументального мистецтва в прикладну графіку.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.