ТРАДИЦІЙНА СКЛАДОВА СИМВОЛІЗМУ ЛЕСЯ КУРБАСА (НА МАТЕРІАЛІ ГАЇВОК З СЕЛА СТАРИЙ СКАЛАТ ПІДВОЛОЧИСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141742Ключові слова:
Лесь Курбас, символізм, рухова пластика, гаївка, обрядАнотація
Мета роботи. Стаття пов’язана з характеристикою традиційних елементів символізму видатного актора та режисера, реформатора українського театру Леся Курбаса, окресленням традиційних підходів в процесі його сценічних театральних відтворень, як основи українського новаторського театру. Методологія дослідження полягає в поєднанні аналітико-синтетичного методу з історико-типологічним методом, що дає змогу дослідити символіку гаївок рідного села Леся Курбаса, яка безпосередньо чи опосередковано відобразилася на творчому мисленні режисера в його постановках вистав, а за допомогою методу семіотичного аналізу довести, що в основі рухової пластики лежить цілковите поєднання умовної жестикуляції з натуралістичними ініціальними жестами. Наукова новизна роботи полягає в тому, що запропонована автором стаття вперше осмислює зв’язок українських гаївок з символікою в творчості Леся Курбаса, доводить те, що традиційні народні етнокультурні чинники живили творчий талант Леся Курбаса, збагачували його етнокультурне розуміння та допомагали створювати неперевершені сценічні образи. Висновки. Доведено, що хореографічні рухи в старо-скалатських гаївках побудовані на фігурах, які переважно базуються на символіці дохристиянських вірувань. Найвиразовішими руховими елементами є манера ходьби колом, змійкою, двома шеренгами, різноманітна жестикуляція. Символіка рухів у гаївках, які здавна побутували в рідному селі Леся Курбаса, стала складовою формування новаторських засад його театру. Синкретичний образ, метафоричність сценічної дії, згусток-символ окремих персонажів стали важливими чинниками в театральних постановках Леся Курбаса.Посилання
Biletskyi, L. (1947). History of Ukrainian Literature. Augsburg: The Administration of the UAOC in Argentina, 1957–1967. Vol. 1: Folk Poetry.
Boboshko, Yu. (1987). Directed by Les Kurbas. Kyiv, Mystetstvo.
Vasylyshyn, O. (2007). Memorial Museum-estate of Les Kurbas: essay-guide. Ternopil: Ukrprint-Zakhid.
Veselovska, H. (2004). Twelve performances by Les Kurbas. Kyiv: DTsTM im. Lesia Kurbasa.
Volytska, I. (1995). Theatrical youth of Les Kurbas: (The problem of forming a creative personality). Lviv: National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Ethnology.
Hrushevskyi, M. (1993). History of Ukrainian Literature. In 6 vol. 9 books. Vol. 1. Kyiv: Lybid.
Kylymnyk, S. (1994). Ukrainian year in folk customs in historical light. Vol. 2. Spring cycle. Kyiv: Oberegy.
Korniienko, N. (2007). Les Kurbas: rehearsing the future. Kyiv: Lybid.
Hnatiuk, V. (1909). Materials for Ukrainian ethnology. Vol. 12. Lviv: Shevchenko Scientific Society.
Medvedyk, P. (1987). Kurbas Spring Evenings (To the 100th anniversary of O. S. Kurbas). Zhovten [October], no. 4, pp. 80–88.
Onatskyi, Ye. (1958). Ukrainian small encyclopedia. In vol. 8. 16 Books Books 2. Buenos Aires: The Administration of the UAOC in Argentina, 1957-1967
Potebnya, A. (1883). Explanation of Little-Russian and related folk songs. Warsaw: Printing house of M. Zemkevich and V. Noskovsky.
Smoliak, O. (2001). The Spring Ceremony of Western Podillya in the Context of Ukrainian Culture. Monograph. Part 2. Ternopil: Aston.
Smoliak, O. (2001). Dance drawings in the haivkas of Western Podillya. Muzyka ta diia v tradytsiinomu folklori: Zbirnyk naukovykh prats [Music and Performance in Traditional Folklore: Collection of Scientific Papers]. pp. 56–68.
Taniuk, L. (2007). Talan and talent of Les Kurbas. Ministry of Culture and Tourism of Ukraine, L. Kurbas State Center of Theatre Arts, National Opera of Ukraine, State Enterprise “Art of Ukraine”. Kyiv.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Олег Степанович Смоляк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.