ОСОБЛИВОСТІ СЦЕНІЧНОЇ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ В МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИХ ВИСТАВАХ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141751Ключові слова:
бальна хореографія, музично-драматичні вистави, хореографія, балетмейстер, оперета, постановкаАнотація
Мета дослідження. Дослідити особливості сценічної бальної хореографії в музично-драматичних виставах у контексті жанрової специфіки постановок; проаналізувати етапи становлення, розвитку та утвердження хореографічних постановок як невід’ємної частини сценічного дійства вистави, що сприяють розкриттю режисерського бачення твору. Методи дослідження складають: теоретичний метод моделювання (для побудови аналогій між жанрово-стильовими принципами музично-драматичних вистав та специфікою сценічної бальної хореографії ); історично-порівняльний метод (для визначення спільних та відмінних рис у хореографічних постановках сценічної бальної хореографії на сценах музично-драматичних театрів у контексті становлення та розвитку театрального мистецтва). Наукова новизна статті полягає в розгляді особливостей сценічної бальної хореографії в музично-драматичних виставах як невід’ємної частини сценічного дійства в контексті жанрової специфіки постановок. Висновки. Сценічна бальна хореографія протягом багатьох століть є невід’ємною частиною музично-драматичних вистав доповнюючи драматичну дію, допомагаючи розкрити ідею п’єси, характери та психологію дійових осіб, занурюючи глядача у відповідну епоху, підкреслюючи час та місце дії, комічний або драматичний підтекст, підтримуючи ритм вистави тощо.Посилання
Grigorovich, Yu. (1981). Ballet: encyclopedia. Moscow: Sovetskaya Entsiklopediya.
Hvozdiev, O. (2008). From the History of Theater and Drama. Lviv.
Grekova-Dashkovskaya, O. (1990). Old masters of operetta. Moscow: Iskusstvo.
Yeroshenko, O. (2008). Vocal performance of the Baroque era in the light of the theory of affects. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstva. Seriia: Mystetstvoznavstvo. Arkhitektura [Bulletin of Kharkov State Academy of Design and Art. Series: Art studies. Architecture], no. 15, pp. 49–56.
Zhukova, L. (1967). The art of operetta. Moscow: Znaniye.
Boyadzhiev, G. (1971). The history of foreign theater. Theater of Western Europe. Moscow: Prosveshcheniye.
Karskaya, T. (1948). French Fair Theater. Leningrad-Moscow: Iskysstvo.
Kruntyaeva, T. (1981). Italian comic opera of the 18th century. Leningrad: Muzyka.
Kudinova, G. (1982). From vaudeville to the musical. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Mongredien, J. (2008). Everyday life of comedians in the days of Moliere. Moscow: Molodaya gvardiya.
Noverr, J.-J. (1927). Letters on dance. Leningrad: Academia.
Plyushchevsky-Plyushchik, Ya. (1892). ‘Letters on the Russian Operetta’. Teatralnyi mirok [The Theater World], no. 27.
Serdiuk, O. (2002). Ukrainian music culture: from beginnings to the present. Kharkiv : Osnova.
Yankovsky, M. (1937). Operetta. Moscow: Iskusstvo.
Yankovsky, M. (1982). The art of operetta. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Corvin, M. (1995). Le theatre nouveau en France. Paris: Presses universitaires de France.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Олеся Михайлівна Вакуленко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.