КИЇВСЬКА ШКОЛА СОЛЬНОГО СПІВУ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ФЕНОМЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВОКАЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА

Автор(и)

  • Olesia Neboha Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141822

Ключові слова:

вокал, школа, методика, консерваторія, феномен

Анотація

Мета дослідження. Сформувати системне розуміння явища київської вокальної школи через аналіз різних її напрямків, які сформувалися в середині та другій пол. ХХ ст. і реалізувалися у виконавській та педагогічній практиці викладачів Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (Київська консерваторія). Зокрема йдеться про школи О. Муравйової, М. Донець-Тесейр, К. Брун, І. Паторжинського та одеських педагогів, що працювали в консерваторії – Є. Чавдар, Б. Руденко та З. Христич. Метою дослідження є формування системного розуміння явища київської вокальної школи та довести її виключно важливу роль серед ін. європейських шкіл. Методи дослідження полягають у використанні феноменологічного методу (як пошук рис, що допомогли б назвати явище феноменом) та історичного методу. Ключовим моментом проблематики даної статті є розуміння Київської школи сольного співу як феномену. Наукова новизна полягає в тому, що київська вокальна школа системно досліджується як феномен у контексті ін. шкіл. Окрім цього, вперше аналізується низка маловідомих напрямків, які, свого часу були оригінальними явищами в процесі її розвитку. Висновки: Київська школа сольного співу дійсно є школою, за своєю сутністю, а її національне коріння та синтез характерних рис західноєвропейської (зокрема італійської) та російської шкіл визначають її як справжній феномен європейського та світового вокального виконавства. При цьому – з великою часткою самобутності, різнобарв’ям педагогічних та наукових підходів, що робить її знаковим явищем на теренах світового вокального виконавства.

Біографія автора

Olesia Neboha, Київський національний університет культури і мистецтв

аспірантка

Посилання

Akrytova, E. (1990). Professor O. Muravyova. Vykonavski shkoly vyshchykh uchbovykh zakhodiv Ukrainy [Schools of musical performance at Ukrainian universities], рр. 79 – 85.

Antoniuk, V. (1998)/ Ethnic and musicological features of Ukrainian vocal school (from the artistic and pedagogical experiences of M. Kondratiuk). Visnyk Derzhavnoi Akademii Kerivnykh Kadriv Kultury ta mystetstv [Bulletin of National Academy of Government Managerial Staff of Culture and Arts], no.2, pp.119–122.

Aselund, D. (2016). Development of the singer and his voice. Saint Petersburg: Lan, Planeta muzyki, 180 p.

Berehova, O. (2008). Ukrainian schools musical performance: stages of formation in the 20th century. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii imeni P. Chaikovskoho [Bulletin of Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine], vol. 63, pp. 131 – 150.

Hnyd, B. (1997). The history of vocal art. Kyiv: Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine.

Grigor’eva, A. and E. Akrytova (1975). Sovetskaya muzyka [The Soviet music], 3, p. 37

Liudkevych, S. (1999). Oleksandr Mishuha as a performer and singing teacher. Researches, articles, reviews. Vol. 1. Lviv: Dyvosvit, pp. 430 – 438.

Mykhailova, T. (1975). Vocal schools founded in Kyiv Conservatory. Kyiv: Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. pp. 1–18.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-11

Як цитувати

Neboha, O. (2018). КИЇВСЬКА ШКОЛА СОЛЬНОГО СПІВУ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ФЕНОМЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВОКАЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (38), 206–214. https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141822

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО