ПАРАДОКСИ «СЛОВЕСНОЇ ДІЇ». ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.37.2017.155614Ключові слова:
«словесна дія», «система» Станіславського, Іван Павлов, друга сигнальна система, невербальні канали зв’язкуАнотація
Мета дослідження полягає в переосмисленні поняття «словесна дія» в акторському мистецтві. Методи дослідження. Концептуальним методологічним ядром дослідження є компаративний, семіотичний, етимологічний та аналітичний аналіз поняття «словесна дія» та відповідності цього терміну природі людської поведінки та акторської творчості. Новизна дослідження полягає у переосмисленні поняття «словесна дія» та у визначенні алгоритму народження слова. Висновок. Поширений в театральній теорії та практиці термін «словесна дія» суперечить органічній природі людської поведінки взагалі та акторської творчості, зокрема, що завдає шкоди як процесу виховання актора, так і процесу втілення ним художнього образу, гальмуючи загальний процес розвитку вітчизняного театру.Посилання
Arto, A. (1993). Theater and its double. Translated from French by V. Maksimov. Moscow: Martis.
Galendeev, V. (1990). The doctrine of Stanislavski on the stage word. Leningrad: Leningradskii gosudarstvennyi institut teatra, muzyki i kinematografii.
Orbeli, L. Ed. (1949). Pavlovsky Wednesdays. Protocols and Transcripts of Physiological Interviews Moscow; Leningrad: Akademiya nauk SSSR.
Pospeev, V. (1997). Diagnostics of a person. Minsk: Delovaya initsiativa.
Simonov, P. (1962). The method of Stanislavski and the physiology of emotions. Moscow: Akademiya nauk SSSR.
Smelyanskiy, A. (1999). Suggested circumstances. Moscow: Artist. Rezhisser. Teatr.
Stanislavski, K. (1945). The director’s plan for «Othello». Moscow; Leningrad: Iskusstvo.
Stanislavski, K. (1955). Collected Works. In 8 vol. Vol. 3. Moscow: Iskusstvo.
Tovstonogov, G. (1966). On the profession of director. Moscow: Iskusstvo
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Валерій Петрович Пацунов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.