ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Анотація

Мета дослідження – здійснити системний аналіз творчості провідних українських композиторів кін. XIX – поч. ХХ ст. з позиції жанрово-стильової своєрідності. Методи дослідження складає комплекс методів: аналізу та синтезу – для вивчення стану наукової розробленості теми, історико-типологічний – з метою з’ясування жанрової специфіки музичних творів, культурно-історичний – для висвітлення їхніх стильових ознак. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про жанрово-стильові особливості музичного мистецтва українських композиторів кін. XIX – поч. ХХ ст., значення їхньої творчої діяльності для музичної культури України. Висновки. У статті наголошено, що поетична й музична обдарованість українського народу забезпечила високий рівень жанрово-стильового розвитку професійної музичної творчості, в якому відбувалися значні зрушення: збагачувалася тематика (теми демократії, соціального протесту та ін.), продукувалися жанри гімну, веснянки,опери, нові види міської пісенної лірики та ін., відкрилися культурно-мистецькі заклади, утворилася національна композиторська музична школа, яка згодом набуде розвитку і в Україні, і за її межами. Українська музика в цей період розвивалася в тісному зв’язку із життям народу, його внутрішнім буттям та боротьбою за своє соціальне й національне визволення.