УКРАЇНСЬКЕ АКАДЕМІЧНЕ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО ЯК ДІАЛОГ КУЛЬТУР
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.37.2017.155647Ключові слова:
академічне народно-інструментальне виконавство, українська музика, діалог культур, українські народні інструменти, національно-культурне відродженняАнотація
Мета дослідження. У статті досліджується проблема діалогу культур на прикладі українського академічного народно-інструментального виконавства (далі УАНІВ). Розглядається історико-культурний контекст розвитку УАНІВ ХХ та ХХІ ст., який обумовив характер діалогічності цього виду виконавства. Методологію дослідження складають: концепція діалогу культур М. Бахтіна; теоретичний метод моделювання (для побудови аналогій між тенденціями національно-культурного відродження в Україні ХХ та ХХІ ст.); історичний метод (для здійснення аналізу процесів еволюції УАНІВ); історично-порівняльний метод (для визначення спільних і відмінних історичних умов розвитку української культури ХХ та ХХІ ст.); історико-культурний метод (для розгляду загальнокультурного контексту розвитку УАНІВ ХХ–ХХІ ст.). Наукова новизна роботи полягає у розгляді УАНІВ у площині проблеми діалогу культур; у дослідженні історико-культурного аспекту формування та еволюції УАНІВ. Висновки. На підставі вивчення історико-культурної ситуації в Україні ХХ–ХХІ ст. визначено, що діалогічність УАНІВ полягає у поєднанні та взаємодії національного й інонаціонального компонентів; у репрезентації УАНІВ української музики як самобутнього національного мистецтва та, водночас, як невід’ємної складової європейського культурного світу. Виявлено, що провідним чинником розвитку УАНІВ є процес національно-культурного відродження, інспірований патріотичним усвідомленням унікальності своєї культури як складової європейського культурного світу. Визначено, що завдяки своїй діалогічній сутності УАНІВ сьогодні є однією з оптимальних форм вітчизняного мистецтва, що позиціонує національну своєрідність української музики та сприяє активізації українсько-європейських гуманітарних зв’язків.Посилання
Bahtin, M.M. (1975). Issues of Literature and Aesthetics. Moskva: Hudozhestvennaja literatura.
Berdjaev, N.A. (1990). Russia’s Destiny. Moskva: Moscow State University Publishing house.
Gerasimova-Persidskaja, N. (2012). Music. Time. Space. Kyiv: Dukh i Litera.
Kyianovska, L.O. (1998). Austro-German Culture Impact on the Formation of Stanislav Liudkevych’s Style. Ukrainsko-nimetski muzychni zviazky mynuloho i sohodennia [Ukrainian-German Musical Relations of the Past and Present], pp. 67–76.
Kyianovska, L.O. (1999). Polish-Ukrainian Relations in Galician Musical Culture. Musica Galiciana [The Galician Music], vol. 2, pp. 62–69.
Kornіi, L.P. (2012). Lute Music of Renaissance Epoch and It’s Role in the Musical Art Evolution of Poland, Ukraine and Belarus in the 16th – 17th centuries. Chasopys Natsionalnoi muz. akademii Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho [The Journal of Petro Tchaikovsky National Music Akademy], no. 4(17), pp. 55–61.
Kornіi, L.P. (2003). M. Lysenko is in the Context of European Musical Romanticism (West and Central Europe). Ukrainske Muzykoznavstvo [Ukrainian Musicology], no. 32, pp. 16–27.
Pasichniak, L.M. (2007). Academic Folk Instrumental Ensemble Performance of Ukraine in the 20th century: Historical-Performance Aspect, Abstract of the PhD diss. (arts sci.). Lviv: Mykola Lysenko Lviv State Music Academy.
Pakhljovsjka, О. (2008). Ave, Europa! : Articles, Reports, Journalism (1989–2008). Kyiv: Pulsary.
Popovych, М. (2001). Review of Ukrainian Culture History. Kyiv: ArtEk.
Skrypnyk, H.A. (2009). The History of Ukrainian Music. Kyiv: ІMFE іm. M.T. Rylskoho, vol. 2.
Samojlenko, A.I. (2002). Musicology and the Methodology of Humanitarian Knowledge. Problems of Dialogue. Odessa: Astroprint.
Suprun, N. (1997). Ghnat Khotkevych – a Musician. Rivne: Lista.
Franko, І. (1986). A Sincere Letter to Galician Ukrainian Youth. Zibrannia tvoriv u 50 t. T. 45. [Collected works in 50 vol., vol. 45]. Kyiv: Naukova dumka, pp. 401–409.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Валентин Олександрович Лігус
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.