ПРОБЛЕМАТИКА МЕТОДУ ФІЗИЧНИХ ДІЙ К. С. СТАНІСЛАВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Володимир Володимирович Павловський

doi:10.31866/2410-1176.36.2017.157674

Автор(и)

Володимир Володимирович Павловський Київський університет культури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.36.2017.157674

Ключові слова:

метод фізичних дій, метод дієвого аналізу, етюдний метод, партитура фізичних дій, механізми активації сценічних почуттів

Анотація

Мета роботи. Дослідити проблематику «Методу фізичних дій» (МФД) К. Станіславського в контексті сучасного театрального процесу та визначити психологічні механізми активізації сценічних почуттів актора-образу. Методологія дослідження передбачає застосування структурно-функціонального, дедуктивно-гіпотетичного методу, що дозволяє аналізувати структурні елементи, принципи МФД і формулювати власні гіпотези. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджена проблематика МФД К. С. Станіславського на основі психології творчості й визначені психофізичні механізми активації сценічних почуттів актора на шляху до створення сценічного образу. Висновки. К. С. Станіславський заснував МФД на принципі єдності фізичного й психічного існування актора на сцені та експериментально розвивав його в театральній педагогіці. Наразі окремі теоретичні засади «методу» переосмислюються практиками театру, і він розвивається в межах «Методу дієвого аналізу» та «Етюдного методу». Сучасний театральний процес збагачується науковими концепціями, які визначають продуктивні механізми активації сценічних почуттів актора на шляху до створення сценічного образу.

Біографія автора

Володимир Володимирович Павловський, Київський університет культури

старший викладач кафедри мистецтва

Посилання

Barba, Ye. (2001). Paper canoe. Lviv: Litopys.

Butenko, Ye. (2004). Imitation theory of stage impersonation. Moscow: Prikosnovenie.

Gracheva, L. (2003). Actor’s training: theory and practice. Saint Petersburg: Rech.

Hrotovskyi, Ye. (1999). Theater, ritual, performer. Lviv: Mystetstvo teatru.

James, U. (2003). Scientific fundamentals of psychology. Moscow: Horvest.

Knebel, M. (1982). On active analysis of the play and role. Moscow: Iskusstvo.

Losev, S. eds. (2007). Georgy Tovstonogov rehearses and teaches. Saint Petersburg: Baltiiskie sezony.

Luchinin, A. (2004). Psychophysiology. Rostov-on-Don : Feniks.

Mayerhold, V. (1968). Articles, speeches, conversations. 1917–1939. In. 2. Parts. Part 1. Moscow: Iskusstvo.

Poliakov, S. (2004). Myths and reality of modern psychology. Moscow: Edinoterial URSS.

Sarabyan, E. (2010). Actor’s training according to the system of Georgy Tovstonogov. Moscow: AST.

Simonov, V. (1962). Stanislavski’s Method and physiology of emotions. Moscow: Akademija nauk SSSR.

Smeliansky, A. and Egoshina, O. eds. (1999). Director’s Theater: from Б (Be) to Ю (Yu). Conversations under the curtain of the century. Issue. 1. Moscow: Moskovskij Hudozhestvennyj teatr.

Smeliansky, A. eds (1999).

Stanislavski, K. (1957). Collected works. Moscow: Iskusstvo.

Vygotsky, L. (1996). Psychology of Arts. Moscow: Iskusstvo.

Zahava, V. (1978). Mastery of the actor and director. Moscow: Prosveschenie.

Zaporozhec, A. (1986). Selected psychological works. In vol. 2. vol. 2. The development of arbitrary motion. Moscow: Pedagogika.