СИСТЕМА К. С. СТАНІСЛАВСЬКОГО ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА МИСТЕЦТВА СЦЕНІЧНОГО ПЕРЕВТІЛЕННЯ

Олена Сергіївна Хлистун

doi:10.31866/2410-1176.36.2017.157677

Автор(и)

Олена Сергіївна Хлистун Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.36.2017.157677

Ключові слова:

система Станіславського, Станіславський, метод, мистецтво, актор, роль, сценічне перевтілення, переживання, надзавдання, пропоновані обставини

Анотація

Мета роботи – обґрунтувати значення системи К. Станіславського як методологічної основи мистецтва сценічного перевтілення. Методологія дослідження базується на принципах системності з використанням аналітичного, класифікації, історико-типологічного методів дослідження. Наукову новизну становить аналіз системи К. Станіславського як методологічної основи майстерності перевтілення актора в художній образ. Висновки. К. С. Станіславський створив практично й науково обґрунтовану теорію образного перевтілення актора, яка має назву «Система Станіславського», що сформувала цілі покоління талановитих акторів і режисерів в Україні та за кордоном. Перетворення конкретної людини в психічну реальність іншої людини, нетривалий процес ідентифікації з нею, тимчасове виконання її соціально-рольових функцій і є перевтіленням в образ. Успішність цього процесу пов’язана з переживанням актора своєї ролі, яке визначається особистістю самого актора, ставленням до життєвої правди на сцені, конкретними надзавданнями для реалізації певної дії, пропонованими обставинами ролі та п’єси, колективною природою сценічного мистецтва загалом, яке об’єктивується в творчій діяльності актора одночасно як виконавця і як актора.

Біографія автора

Олена Сергіївна Хлистун, Київський національний університет культури і мистецтв

кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Halatska, V. (2014). Tools for Decoding Principles of K.Stanislavski’s Directing System in the Theater Journalism of Independent Ukraine Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury [Bulletin of the Kharkov State Academy of Culture], issue 43, pp. 196–204.

Gvozdev, A. (1926). On the replacement of theatrical systems. O teatre : Vremennik Otdela istorii i teorii teatra Gosudarstvennogo instituta istorii iskusstv [On the Theater: The Cronicle of the Department of History and Theory of Theater of the State Institute of Art History], pp. 7–36.

Klekovkin, O. (2012). Theatrica: The Architecture of Drama: Historical and terminological notes. Kyiv: Art Ekonomi.

Petelin, V. (2000). Climbing, or the Life of Chaliapin (1894–1902): Moscow: Tsentrpoligraf.

Stanislavski, K. (1988). Collection of works. In 9th vol. vol. 1. My life in the art. Moscow: Iskusstvo.

Stanislavski, K. (1989). Collection of works. In 9th vol. vol. 2. Part 1. The actor’s self-improvement. Self-improvement in the creative process of impersonation. Diary of a student. Moscow: Iskusstvo. Stanislavski, K. (1990). Collection of works. In 9th vol., vol. 3. Part 2. The actor’s self-improvement. Self-improvement in the creative process of impersonation. Materials for the book. Moscow: Iskusstvo.

Stanislavski, K. (1990). Collection of works. In 9th vol., vol. 3. Part 2. The actor’s self-improvement. Self-improvement in the creative process of impersonation. Materials for the book. Moscow: Iskusstvo.

Stromov, Yu. (1980). The way of the actor to creative impersonation. Moscow: Prosveshchenie.

Cherkasskii, S. (2011). Stanislavski’s system and Strasberg’s method: an approach to comparative analysis. Izvestiya Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A.I. Gertsena [Izvestiya of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen], no.143, рр. 143–150.