ЄВРОПЕЙСЬКО-АЗІЙСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ТВОРЧОСТІ ОПІШНЯНКИ ЄЛИЗАВЕТИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Школьна Київський національний університет культури і мистецтв, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.36.2017.157685

Ключові слова:

Єлизавета Трипільська, Опішне, порцелянова фігурка, ар деко

Анотація

Творчість спадкоємниці Зіньківського маєтку Єлизавети Трипільської, котра виробила свою власну стилістику авторської скульптури та зразків промислової кераміки завдяки синтезуванню набутків українського традиційного гончарства з одного боку, а з іншого – європейського академічного рисунку, живопису й пластики, яка є унікальна. Завдяки урокам Огюста Родена та багатьох класиків епохи символізму, модерну й ар деко, мисткиня опанувала різні техніки, матеріали в скульптурі малих форм і, завдяки специфічній декоративності, що іноді межувала з натуралізмом, виробила свою власну манеру в радянській порцеляновій фігурці кінця1920-х – початку1930-х рр.

Мета – проаналізувати становлення й розвиток пластичної мови скульпторки першої пол. ХХ ст. Єлизавети Трипільської, творчий спадок якої належить Україні, Росії та Азербайджану. Методологію дослідження становлять історико-культурний метод (для виявлення складових творчого почерку скульпторки); історико-порівняльний метод (для осягнення здобутків Єлизавети Трипільської в радянському фарфорі та станковій скульптурі радянських республік, на території яких впродовж першої пол. ХХ ст. їй довелося працювати); метод теоретичного узагальнення (для інтерпретації рис її творчості в кераміці, зокрема, тонкій та ін. матеріалах); метод мистецтвознавчого аналізу (для виявлення ознак художньої творчості мисткині). Наукова новизна роботи полягає в систематизації основного творчого доробку Єлизавети Трипільської, яка, маючи дворянське походження, змушена була довгий час працювати за межами України та повернути призабуті чи втрачені знання про життя й творчість мисткині до вітчизняної художньої культури. Висновки. На основі проведеного дослідження вдалося проаналізувати життєвий та творчий шлях видатної скульпторки Єлизавети Трипільської, через перипетії якого відбувалася трансформація пластичної мови авторки. Враховуючи те, що мистецька спадщина скульпторки довгий час була розпорошена по щонайменше трьох країнах Європи та Азії, тільки на початку ХХІ ст. вдалося укласти перелік з близько тридцяти основних робіт майстрині, частина яких належить до найбільших здобутків високого фарфору доби ар деко в Радянському Союзі.

Біографія автора

Ольга Володимирівна Школьна, Київський національний університет культури і мистецтв

доктор мистецтвознавства, професор

Посилання

Aseeva, N. (1989). Ukrainian art and European art centres (the late 19th – early 20th century). Kyiv: Naukova dumka.

Andreeva, L. (1975). Soviet porcelain. 1920’s-1930’s. Moscow: Sovetskiy khudozhnik.

Andreeva, L. еd. (1995). Russian porcelain. 250 years of history: the Catalogue. Moscow: Avangard, pp. 86–87.

Alekseev, B. еd. (1962). Soviet art porcelain in 1918–1923: the Catalogue. Moscow: Akademiya krugosvet SSSR.

Buriak, V. (2017). Notes on the attribution of the exhibit DIM – D. Yavornytskyi’s bust. Аailable at: [Accessed on 12 September, 2017].

Zilov, A., Kravtsova Yu., Machul’sky E. (2005). Verbilki. The history of F. Gardner porcelain factory. Moscow: Avangard.

The Leningrad state archive of the October revolution and socialist architecture. Fund 1181, parcel 46, inventory 12, unit of storage 5, p. 9.

Nimenko, A. (1963). Ukrainian sculpture of the late 19th – early 20th centuries. Kyiv: Akademiia nauk Ukrainskoi RSR.

Novruzova, D. Ye. Tripolskaya’s creative work (1983). To the 100th anniversary of birth. Iskusstvo [Art], no 3, p. 83.

Nosovich, T. (2005). State Porcelain Factory: 1904–1944. Moscow: St. Petersburg.

On Holodovsky М. Available at: [Accessed on 10 September, 2017].

Forum for collectors of antiques: Tripolskaya Yelizaveta Rodionovna. Availableat: [Accessed 25.06.2009].

Pchilka, О. (1913). Ukrainian sculptor Katerina. Ridniy krai, part 1., pp. 9–11.

Sametskaja, E. (2004). Soviet agigational porcelain: the reference book-determinant. Moscow: Collector’s Books: IP Media Inc.

Sametskaja, E. (2005). Soviet porcelain of the 1920’s–1930’s in private collections in St. Petersburg: the catalog. Moscow: IP-Media.

Svitlenko, S. (2015). Dmytro Yavornytskyi: the scientist and the teacher in the Ukrainian intellectual association: the monography. Dnipropetrivsk: Lira.

Pronina, I. Eds (1980). Soviet decorative art : Porcelain, Faience, Glass. Materials and documents. 1917–1932. Moscow: Akad. khudozhestv SSSR.

Trypilska Y. Available at : [Accessed on 10 September, 2017].

Tripolskaya Veronika Olegovna. Specifications on the biography of Ye. Tripolskaya. Correspondence from O. Shkolna. 2011.

Tripolskaya Yelizaveta Podionovna. «The autobiography» from archive of Oleg Vladimirovich Tripolsky, 2013.

Tripolskaya Yelizaveta Podionovna – the sculptor (1881–1958). Available at: [Accessed on 10 September, 2017].

Hanko, V. (2002). The dictionary of artists of Poltavа region. Poltava: Vydavnytstvo Poltava.

Hanko, V. (1984). Trypilska Ye. Ukrainska Radianska entsyklopediia [Ukrainian Soviet Encyclopedia], vol. 11. p. 347.

Holodovskyi, М. (2017) Available at: [Accessed on 10 September, 2017].

Sydorenko, V. Eds. (2006). Artists of Ukraine: the Encyclopaedic dictionary. vol. 1. Kyiv: Intertekhnolohiia.

The central state archive of national economy of the USSR. Fund 8013, inventory 1, case 528в, sheet 43, 44.

Chernyj, N. (1970). Porcelain of Verbilki. Moscow: Izobrazitel’noe iskusstvo.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-10

Як цитувати

Школьна, О. В. (2017). ЄВРОПЕЙСЬКО-АЗІЙСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ТВОРЧОСТІ ОПІШНЯНКИ ЄЛИЗАВЕТИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (36), 118–138. https://doi.org/10.31866/2410-1176.36.2017.157685

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ, ПЛАСТИЧНЕ ТА УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО