«УКРКІНОХРОНІКА»: ТЕМИ І ЖАНРИ 2001–2003 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.35.2016.158241Ключові слова:
документальний фільм, тема, жанр, авторське вирішення, режисер фільму, артхаус, експериментальний фільм, есеАнотація
Мета дослідження. Основна мета роботи – це жанрово-тематичне дослідження фільмів, створених у період 2001–2003 рр. на Українській студії хронікально-документальних фільмів. Автор продовжує аналізувати контент студії, пов’язуючи його з когнітивним сприйняттям соціальних процесів, які безпосередньо впливають на вибір тем і жанрів режисерами фільмів. Методологія дослідження роботи базується на формі теоретичного рівня наукового пізнання шляхом аналізу предмета, дослідження його складових та узагальненні, як методу фіксування загальних ознак і властивостей певної групи документальних фільмів. Також дослідження включатимуть метод синтезу, тобто, об’єднання окремих кінотворів в єдине ціле, для виокремлення загальних тенденцій жанроутворення на арт-майданчику єдиної в Україні державної студії документальних фільмів. Предметом дослідження стали кінострічки режисерів Оксани Чепелик, Максима Суркова, Марини Кондратьєвої, Павла Фаренюка та Олександра Коваля. Висновки. Кінцевими результатами дослідження стали висновки, зроблені на основі дослідження художніх рішень декількох авторських робіт режисерів-документалістів на поч. ХХI ст. У роботі вперше зібраний і скомпонований матеріал, який аналізується через призму жанрово-стилістичної палітри робіт кінодокументалістів «Укркінохроніки» 2001–2003 рр. Аналіз фільмів, виявив в українських документальних кінострічках наявність широко представлених жанрів, серед яких кіно-есе, хоррор, артхаус, експериментальне кіно, драма, художня кінопубліцистика. Культурологічні розвідки студійного контенту зазначеного періоду підтвердили той факт, що українські кінодокументалісти перебувають у контексті сучасних світових тенденцій, які нівелюють чистоту жанру. У науковій розвідці представлений новий цінний фактаж щодо фільмів студії «Укркінохроніка», заснований на жанрових механізмах смислоутворення. У результаті дослідження представлений процес взаємопроникнення різнопланових жанрів, який приводить до розширення творчих кордонів авторських концепцій екранних творів.Посилання
Arizhon, D. (2011). Grammar of the Film Language. USA Silman-james press la.
Fedorin, A. (1974). Modern problems of documentary cinematography. Abstract of the PhD diss. Moscow Academy of Social Sciences.
Komarnytska, L. (2015). Irony as a rhetorical category. Mystetstvoznavstvo, istoriia, suchasnist, teoriia [Art Studies, History, Modernity, Theory], issue 11, pp. 113–120.
Kovalov, А. (2002). Chepelyk. Kyiv: Pab. PC World Ukraine.
Kulchynska, L. (2011). Genre Mechanisms of Sense in Art House and Mainstream Cinema. Abstract of the PhD diss. The National Academy of Sciences of Ukraine, Art Institute of Folklore and Ethnography named after M.T. Rylskyi.
Pavis, P. (2006). Dictionary of the Theatre. Lviv: Lviv Ivan Franko National University.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Олена Миколаївна Москаленко-Висоцька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.
