ІМПРОВІЗАЦІЯ ЯК МЕТОД ВИХОВАННЯ МАЙБУТНЬОГО АКТОРА В СЦЕНІЧНОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Мета дослідження: Розглянути малодосліджені проблеми у вітчизняній науці, пов’язані з місцем імпровізації у театральній педагогіці. Методологію дослідження складають: розгляд поняття «імпровізація», її специфіка й місце в сценічній творчості актора (для обґрунтування практичних узагальнень); теоретичний метод прийомів імпровізації (для побудови аналогій розмежування професійної сцени і викладання дисципліни «Майстерність актора» з точки зору використання можливостей імпровізації); історично-порівняльний метод (для аналізу спільних та відмінних жанрово-стилістичних ознак імпровізації). Наукова новизна роботи полягає у розгляді базових функцій сценічної імпровізації з метою вияву специфіки педагогічних підходів до формування розуміння розвитку здібностей в імпровізаційній творчості студентів. Висновки. Доведено, що імпровізація як елемент акторської майстерності – важлива складова методичних підходів до навчання під час формування навичок студентів. Характерною рисою імпровізації є те, що вона дозволяє по-особливому подивитися на звичне у творчому процесі перевтілення. Під час імпровізації майбутнім актором створюється щось абсолютно нове й унікальне, і в цьому її сутність.