ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРИМУ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172675Ключові слова:
грим, театральний грим, театральне мистецтво, український театр, семіотика гримуАнотація
Мета статті – здійснити історико-культурний аналіз специфіки використання гриму в українському театральному мистецтві; виявити витоки мистецтва гриму з часів Київської Русі та особливостей його формування в українському театрі; з’ясувати вплив драматургії І. Котляревського й досвіду корифеїв українського театру, зокрема М. Кропивницького, на становлення мистецтва гриму в українському театрі. Методика дослідження ґрунтується на використанні методів аналізу й синтезу, що дали змогу виявити концептуальні засади в процесі вивчення історичної, культурологічної та мистецтвознавчої літератури, з’ясувати особливості становлення значення гриму у формуванні засад сценічної виразності. Принцип історизму сприяв комплексному вивченню феномену сценічного гриму, з’ясуванню його значення в конкретних історичних умовах. Наукова новизна. Виявлено витоки (усна народнопоетична творчість, народні ігри часів Київської Русі та ін.), особливості і тенденції формування мистецтва гриму в контексті становлення й розвитку українського театру у зв’язку із драматургією І. Котляревського та досвідом корифеїв українського театру, які актуалізували у своїй діяльності поняття «семантика гриму», спрямувавши мистецтво гриму на створення реалістичного художнього образу; з’ясовано значення гриму в українській театральній культурі. Висновки. Осмислення театрального гриму пов’язане з вивченням практичного й теоретичного досвіду видатних акторів, а також з багатою творчою спадщиною українського театру загалом. Тема семантики гриму і його місця в культурологічному просторі театральної системи має привернути дослідників до її поглиблення, зокрема до розроблення нових напрямів у її розвитку. Актуальність цієї теми помітно зростає в театральному й театрально-освітньому середовищі, яка базується на прагненні нового покоління художників, гримерів, акторів та режисерів повернутися до витоків українського національного театру – на новому рівні його теоретичної і практичної рефлексії.
Посилання
Berezkin, V. (1997). Isskustvo stsenografii mirovogo teatra: ot istokov do serediny ХХ veka [Set design art of world theatre: from the origins to the latter half of ХХ century]. Moscow: Editorial URSS.
Charnetskyi, S. (1934). Narys istorii ukrainskoho teatru v Halychyni [Essay on the history of Ukrainian theatre in Galicia]. Lviv: Drukarnia naukovoho tovarystva im. T. H. Shevchenka.
Krasylnykova, O. (1999). Istoriia ukrainskoho teatru ХХ storichchia [History of the Ukrainian theatre of the ХХ century]. Kyiv: Lybid.
Korniienko, N. (2000). Ukrainskyi teatr u peredden tretoho tysiacholittia. Poshuk. (Kartyny svitu. Tsinnist oriientatsii. Mova. Prohnoz) [Ukrainian theatre on the eve of the third millennium. Search. (World paintings. Orientation Value, Language, Forecast)]. Kyiv: Fakt.
Lvov, N. (1960). Hrym y obraz [Makeup and image]. Moscow: Profyzdat.
Medvedieva, V.V. (2014). Semiotychnyi aspekt mystetstva hrymu [The semiotic aspect of makeup art]. Kultura Ukrainy, no. 46, рр. 45–51.
Verykivska, I. (1971). Khudozhnyk i stsena [Artist and stage]. Kyiv: Naukova dumka.
Verykivska, I. (1981). Stanovlennia ukrainskoi radianskoi stsenohrafii [The formation of Ukrainian Soviet set design]. Kyiv: Naukova dumka.
Veselovska, H. (2010). Ukrainskyi teatralnyi avanhard [Ukrainian Theatrical Avant-Garde]. Kyiv: Feniks.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Катерина Геннадіївна Малярчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.