ЦИРКОВЕ МИСТЕЦТВО У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ (КІНЕЦЬ XVIII – ХІХ СТ.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172677

Ключові слова:

циркове мистецтво, циркові акробати, циркові наїзники, естетика циркового мистецтва, філософія циркового мистецтва, красні мистецтва

Анотація

Мета статті – дослідити становлення та розвиток циркового мистецтва на західноукраїнських землях у складі імперії Габсбургів, проаналізувати естетичну рецепцію циркових вистав і професію артистів цирку в науковій думці наприкінці XVIII – ХІХ ст., дати визначення, на основі проаналізованих матеріалів першоджерел, правомірності відношення циркових виступів до категорії красних мистецтв. Для досягнення поставленої мети, застосовано такі методи дослідження: метод контент-аналізу, історико-порівняльний, теоретичного узагальнення. Наукова новизна полягає в тому, що вперше у науковому дискурсі, спираючись на наукові роботи з естетики та філософії мистецтв авторів XVIII – ХІХ ст., проаналізовано наукове сприйняття циркових виступів і професії циркових виконавців, визначено місце і статус цирку в науці та культурному просторі досліджуваного періоду. У висновках зазначено, що попри помітність цирку, як культурного явища в науковому дискурсі, жодне з мистецтв, які представлялися на арені, не визнавалося абсолютною категорією красних мистецтв, основними причинами якого були, по-перше, усталене упереджене ставлення у суспільстві до комедіантів і циркових артистів і, по-друге, невідповідність змісту й змістовності акробатичних показів тогочасним естетичним критеріям.

Біографія автора

Олег Олександрович Поспєлов, Київський національний університет театру

Аспірант

Посилання

Allgemeine Theaterzeitung und Originalblatt Kunst, für Literatur, Musik, Mode und geselliges Leben. (1835). Nr. 2.

Bellars, W. (1876). Fine Arts and Their Use: Essays on the essential principles and limits of expression of the various arts, with especial reference to their popular influence. London: Smith, elder, & Co.

Blum, R., Herloßsohn, K., und Marggraff. H., (1839). Allgemeines Theater-Lexikon oder Encyklopädie alles Wissenswerthen für Bühnenkünstler, Dilettanten und Theaterfreunde unter Mitwirkung der sachkundigsten Schriftsteller Deutschlands. Bd. 1. Altenburg ; Leipzig: Expedition des Theater-Lexikons.

Borev, Yu. (2002). Estetika [Aesthetics]. Moscow: Vysshaya shkola. Circus:Theatrical entertainment. (2019). Encyclopedia Britannica, [online] Available at: <https://www.britannica.com/art/circus-theatrical-entertainment/> [Accessed: 15.04. 2019].

Eberhard, J.A. (1814). Handbuch der Aesthetik für gebildete Leser aus allen Ständen in Briefen. Theil 3. Halle: bey Hemmerde und Schwetschke. Encyclopaedia Britannica; or, a Dictionary of Arts and Sciences, completed upon a new plan A Society of Gentlemen in Scotland. (1771). (Vol. 2). Edinburgh: Published for A. Bell and C. Macfarquhar.

Gesellschaft Von Gelehrten. (1829). Neuestes Conversations-Lexicon, allgemeine Deutsche Real-Encyklopädie für gebildete Stände. Bd. 10. Wien: Gedruckt und verlegt von Franz Ludwig.

Krause, K.Ch.F. (1837). Abriss der Aesthetik oder der Philosophie des Schönen und der schönen Kunst. Goettingen: in Commission der Dieterich’schen Buchhandlung.

Krug, W.T. (1823). System der theoretischen Philosophie. Theil 3. Königsberg: bei August Wilhelm Unzer.

Krug, W.T. (1833). Allgemeines Handwörterbuch der philosophischen Wissenschaften, nebst ihrer Literatur und Geschichte. Bd. 3. Leipzig: F.A. Brockhaus.

Lunacharsky, A. (1919). Narodnyi tsirk i ego razvitie [The tasks of the renewed circus]. Vestnik teatra, no. 3, pp. 5–6. Available at: <http://lunacharsky.newgod.su/lib/o-massovyh-prazdnestvah/zadachi-obnovlennogo-cirka> [Accessed : 4.03.2019].

Mannsfeld, C.E. (1843). Taschenbuch für Freunde des Privattheaters. Weimar: Verlag und Druck von Bernhard Friedrich Voigt.

Mothes, O. Herausgegeben. (1858). Allgemeine deutsche Bauwörterbuch, das ist Encyklopädie der Baukunst für Alle, die mit dem Hochbau, Flachbau, Bergbau, Maschinenbau ic. Leipzig: Verlag von Heinrich Matthes.

Pivoyev, V. (2013). Estetika [Aesthetics]. Moscow: Direkt-Media.

Pölitz, K.H.L. |(1807). Die Aesthetik für gebildete Leser. Theil 1. Leipzig: bei A. E. Hinrichs.

Schels, J.P. ed. (1833). Östreichische militärische Zeitschrift. Bd. 3, Heft 7. Wien: Gedruckt bei Anton Strauß’ssel.

Ueberhorst, K. (1896). Das Komische. Bd. 1: Das Wirklich-Komische. Leipzig: Verlag von Georg Wigand.

Vieth, G.U.A. (1794). Versuch einer Encyklopädie der Leibesübungen. Theil 1. Berlin: bei Carl Ludwig Hartmann.

Vischer, F.T. (1838). Dr. Strauß und die Wirtemberger. Hallische Jahrbücher für deutsche Wissenschaft und Kunst, no. 66, S. 66.

Vischer, F.T. (1853). Aesthetik oder Wissenschaft des schonen: zum Gebrauche für Vorlesungen. Theil 3: Die Kunstlehre. Stuttgart: Carl Mäcken, Verlagsbuchhandlung.

Wren, Ch. (1975). In Russia, The Circus Is An Art Form. The New York Times, [online] December 14, p. 5. Available at: <https://www.nytimes.com/1975/12/14/archives/in-russia-the-circus-is-an-art-form.html> [Accessed: 28.05. 2019].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-05

Як цитувати

Поспєлов, О. О. (2019). ЦИРКОВЕ МИСТЕЦТВО У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ (КІНЕЦЬ XVIII – ХІХ СТ.). Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (40), 57–65. https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172677

Номер

Розділ

СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО