ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРИВИМІРНОГО ЗОБРАЖЕННЯ В СЦЕНІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Тетяна Ігорівна Совгира

doi:10.31866/2410-1176.40.2019.172679

Автор(и)

Тетяна Ігорівна Совгира Київський національний університеткультури і мистецтв, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7023-5361

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172679

Ключові слова:

відеомаппінг, проекціювання, сценічний простір, сценічне мистецтво

Анотація

Мета роботи – зʼясування особливостей тривимірного зображення та ймовірності його використання в сценічному просторі. Методологія дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: аналітичний – в аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з теми дослідження; історичний – у розгляді етапів становлення відеомаппінгу як мистецького явища; теоретичний – для зʼясування сутності поняття «відеомаппінг», його складника та специфіки залучення в сценічний простір; порівняльно- типологічний – для виявлення рис подібності й відмінності сценічного та візуального мистецтв; концептуальний – у характеристиці понятійно-термінологічної системи дослідження. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше виявлено можливість використання тривимірного зображення в процесі виробництва розважально- видовищних заходів та проаналізовано відповідні проблеми з його практичного впровадження в сценічний простір. Висновки. На матеріалі театральних та естрадних постановок, показів мод і концертних номерів доведено, що використання технічного складника відеомаппінгу є можливим в умовах сценічного простору; він візуально надає сценічній дії особливу виразність, може слугувати декораційним обладнанням підмостків і створювати вражаючий ефект ілюзії та видовищності.

Біографія автора

Тетяна Ігорівна Совгира, Київський національний університеткультури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства

Посилання

Benko, H., Jones, B.R., Ofek, E. and Wilson, A.D. (2013). IllumiRoom: Peripheral Projected Illusions for Interactive Experiences. Microsoft research. Available at: <https://www.microsoft.com/en-us/research/wp-content/uploads/2013/04/illumiroom-illumiroom_chi2013_bjones.pdf> [Accessed: 2 December 2018].

Buxton, W., Sellen, A. and Sheasby, M. (1997). Interfaces for multiparty videoconferencing. Video Mediated Communication, pp.385–400.

Isaev, A. ed. (2002). Antologiya rossiyskogo videoarta [An anthology of Russian video art]. Moscow : Media Art Lab.

Lishchynska, O.I. (2013). Media-art v ukrayinsʹkomu vizualʹnomu mystetstvi: filosofsʹko-estetychni ideyi ta vyyavy [Media art in the Ukrainian visual arts: philosophical and aesthetic ideas and expressions]. Hileya, vol. 78, pp. 256–259.

Neumann, U. and Fuchs, H. (1993). A Vision of Telepresence for Medical Consultation and Other Applications. Proceedings of the 6th International Symposium on Robotics Research. Hidden Valley, PA. Oct. 1–5 1993. pp. 565–571.

Sydorenko, V. (2008). Vizualne mystetstvo vid avanhardnykh zrushen do novitnikh spriamuvan: rozvytok vizualnoho mystetstva Ukrainy ХХ–ХХІ st. [Visual art from avant-garde shifts to new directions: Development of visual art of Ukraine in the XX–XXI centuries]. Kyiv : ВХ studio.

Raskar, R., Welch, G., Cutts, M., Lake, A., Stesin, L. and Fuchs, H. (1998). The office of the future: A unified approach to image-based modeling and spatially immersive displays. Proceedings of the 25th annual conference on Computer graphics and interactive techniques. USA, FL, Orlando, July 19–24. ACM: New York. pp. 179–188.

Wilson, A. D., Benko H., Izadi, S. and Hilliges, O. (2012). Steerable Augmented Reality with the Beamatron. Microsoft research. Available at: <https://www.microsoft.com/en-us/research/wp-content/uploads/2012/10/WilsonUIST2012.pdf> [Accessed: 2 December 2018].