СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ

Лілія Михайлівна Шевченко

doi:10.31866/2410-1176.40.2019.172689

Автор(и)

Лілія Михайлівна Шевченко Одеська національна музична академіяім. А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0001-8602-9573

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172689

Ключові слова:

символізм, новаційність мислення, салонне мистецтво, фортепіанна гра, «легкі» фортепіано, салонний піанізм, музичні традиції Одеси

Анотація

У статті проаналізовано творчість О. Скрябіна та вплив салонного мистецтва Одеси кінця ХІХ ст. на формування емоційно-піднесеного сприйняття одеською публікою піаніста і композитора та творення ним музичних абстракцій промістеральних образів-тем трьох останніх Сонат. Тож, дослідження генія Скрябіна безумовно є актуальним для кращого розуміння його значущості для світової музичної громадськості та його впливу на Україну.

Метою дослідження є розкриття впливу одеського музично-культурного середовища на творчість О. Скрябіна та засвоєння його спадщини в Одесі на прикладі піаністичних внесків та творчого пошуку Містерії, на матеріалі заготовок якої вибудовувалися три останні Сонати творця «Прометея». Методологічною основою виступає інтонаційний підхід стильового порівняльного аналізу та історичного, герменевтичного аналізу музикознавчого методу. Методологічна специфіка зумовлена, насамперед, типом музикознавчої думки і ступінню інтегрованості творів О. Скрябіна до гуманітарно-культурологічного контексту та загальною спрямованістю музикознавчого аналізу. Висновки. Доведено, що одеська піаністична школа мала суттєвий виток в успіху премʼєри фортепіанного Концерту в 1898 р., що заклало пієтет Скрябіна у салонних засадах його піанізму й композицій. У скрябінівських композиціях екстатична лірика відсторонює театральну змістовну антитетичність на користь монологічної всеохоплюючої радості Долання драматизму/трагізму буття, втілення якої вирішується опорою на скрябінівську дзвонність. Містична узагальненість дзвонності Скрябіна протистоїть натуралізму купкистів і Рахманінова, але має спільний з ними виток у православному інструменталізмі церковного дзвоніння, невідривного від абстракції танечності.

Біографія автора

Лілія Михайлівна Шевченко, Одеська національна музична академіяім. А. В. Нежданової

Кандидат педагогічних наук, доцент

Посилання

Alekseyev, A. (1993). Scriabin i Sofronitsky. Opyt sravnitelnoi kharakteristiki ispolnitelskogo iskusstva [Scriabin and Sofronitsky. The Experience of the comparative feature of performance art]. Odesa.

Asafyev, B. (1971). Muzykalnaya forma kak protsess [Music form as process]. Moscow; St. Petersburg: Muzyka.

Bandura, A. (1997). Skazanie o semi rasah. Evolyutsiya cheloveka v muzykalno-literaturnom nasledii A.N. Scriabina [The Folk legend on 7 races. The Evolution of the person in music-literary body of work by A.N. Scriabin]. Delfis, no. 3 (11), рр. 37–42.

Boelza, I. (1987). Aleksandr Nikolaevich Scriabin [Аleksandr Nikolaevich Scriabin]. Моscow: Мuzykа.

Botushanskaya, O.F. ed. (2001). Chernyi kvadrat na Chernom more. Materialy k istorii avangardnogo iskusstva Odessy 20th st [The black square on Black sea. The material to histories of vanguard art of Odesa 20th century]. Odesa: Druk.

Chomiński, J. (1978). Chopin [Chopin]. Kraków: PWM.

Demska-Trębaczowa, M. ed. (1999). Dzieło Chopina jako źródło inspiracji wykonawczych [Chopin’s work as a source of performing inspiration]. Warszawa: Frederic Chopin Academy of Music.

Gojowy, D. (1998). E. Golyshev i dada-serializm [E. Golyshev and dada-serialism]. Transformation of the music formation: culture and contemporaneity. Odesa: A.V. Nezhdanova Odesa national musical academy, pp. 96–101.

Komarovskikh, G.V. (2018). Agogicheskaya organizatsiya kak otrazhenie ispolnitelskogo stilya V.V. Sofronitskogo (na primere ego zvukozapisei) [Agogic organization as a reflection of the performing style of V.V. Sofronitsky (on the example of his sound recordings)]. D.Ed. Rostov State Conservatoire named after Sergey Rachmaninoff.

Маrkоvа, Е. (2012). Problemy muzykalnoi kulturologii [The problem of musical culturology]. Оdеsа: Аstrоprint, pp. 99–134.

Milshtein, Ya. (1981). Sоfrоnitsky Vlаdimir Vlаdimirovich. Musical encyclopedia. [Musical encyclopedia]. (Vol. 5, pp 225). Moscow: Sovetskaia entciklopediia.

Nikolaeva, A.I. (1986). Osobennosti fortepiannogo stilya A.N. Scriabina [A.N. Scryabin’s piano style features]. Moscow: Sovetskii kompozitor.

Ogrenich, N. ed. (1994) Odesa conservatoire: forgotten name, new pages [Odesskaya konservatoriya: zabytye imena, novye stranitsy]. Odesa: OKFA.

Olenev, Iu.M. (1976). Ogdon Dzhon. Muzykalnaia entciklopediia [Musical encyclopedia]. (Vol. 3, pp. 1082). Moscow: Sovetskaia entciklopediia.

Otchet Odesskogo otdeleniya IRMO (Imperatorskogo Russkogo Muzykalnogo Obshchestva) za 1886 g. s 1 sentyabrya 1886 g. po 1 sentyabrya 1887 g. (1888). [Report Odesa branches IRMS (Imperial Russian Music Society) for 1886 with 1 September 1886 on 1 September 1887]. Odesa: Tipografiya “Odesskij listok”, Deribasovskaya, no. 1.

Podobas, I. (2012). Mazurky F. Shopena v konteksti varshavskoho bidermaiera [The Mazurkas of F. Chopin in context Warszawa biedermeier]. Abstract of Ph.D. dissertation. Odesa national musical academy after A.V. Nezhdanova.

Roshchina, E.E. (2007). A.N. Scriabin – filosof, muzykant, kompozior-novator [Scriabin –a philosopher, musician, innovative composer]. Grattas Agimu: filosofsko-esteticheskie shtudii. St. Petersburg: Russian Herzen State Pedagogical Institute, pp. 462–471.

Presman, М. (1940). Vospominaniya o Scriabine. [Memories of Scriabin]. Aleksandr Nikolaevich Scriabin: sbornik k 25-letiyu so dnya smerti. Moscow; Leningrad, pp. 32–39.

Rubtsova, V. (1989). Aleksandr Nikolaevich Scriabin. Мoscow: Мuzyka.

Usenko, N. (2004). Novye aspekty v issledovanii ispolnitel’skogo iskusstva A. Scriabina [New aspects in the study of the performing arts of A. Scriabin]. Yuzhno-Rosiiskii almanakh. Available at: <https://cyberleninka.ru/article/n/novye-aspekty-vissledovanii-ispolnitelskogo-iskusstva-a-Scriabina [Accessed: 4. 05. 2019].>