СИМВОЛИ ТА ЗНАКИ В КОНТЕКСТІ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ

Автор(и)

  • Олеся Михайлівна Вакуленко Київський національний університеткультури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-7906-4626

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172693

Ключові слова:

сценічний бальний танець, хореографічні знаки, хореографічні символи, художній образ, семантика

Анотація

Мета статті – виявити специфіку хореографічних знаків та символів у контексті створення художнього образу в сценічному бальному танці та розглянути особливості їх сприйняття відповідно до трансформаційних перетворень. Методологія дослідження. У межах обраної наукової стратегії, а саме принципу системного аналізу, застосовано методологічний, культурологічний, структурно-семіотичний, формально-феноменологічний та соціологічний підходи, кожен з яких посприяв осмисленню аспектів сценічного бального танцю для побудови цілісної теоретичної моделі. Наукова новизна. Визначено взаємозв’язок та взаємовплив публічних проявів тілесних рухів і артикуляції соціальних категорій ідентичності та гендерних тіл; проаналізовано специфіку трансформації і сприйняття хореографічних знаків та символів у сценічному бальному танці; досліджено матеріальні, феноменологічні, суб’єктивні й інтерактивні аспекти сценічного бального танцю як естетичного, соціального й театрального виступу; розглянуто синтез емоційного, експресивного, чуттєвого та пропріорицепторного складників танцю в контексті сценічного хореографічного виступу. Висновки. Образи сценічного бального танцю синтезують у різноманітних пропорціях естетичні цінності та інформативні повідомлення, мають реальний референт або ментальне уявлення, а хореографічний знак є інтерпретатором іншого знаку, семіотичного процесу, теоретично необмеженого. Засобами відбору, спрощення й інтерпретації хореографічний знак розкриває свою мету. Цей процес відноситься до абстракції, що пов’язана з демотивацією – мотивовані знаки перетворюються на знаки символічні. Отже, хореографічний знак передбачає його семантизацію в конкретному контексті хореографічної композиції кожної постановки сценічного бального танцю як особливої конфігурації системи час–простір–енергія.

Біографія автора

Олеся Михайлівна Вакуленко, Київський національний університеткультури і мистецтв

Доцент

Посилання

Bouvet, D. (1997). Le Corps et la métaphore dans les langues gestuelles. Paris: L’Harmattan.

Durand, G. (2000). A imaginação simbólica. Tradução: Carlos Aboim de Brito. Lisboa: Edições.

Fraleigh, S.A. (2014). Vulnerable Glance: Seeing Dance through Phenomenology. Dance Research Journal. 2014. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/dance-research-journal/article/iii-a-vulnerable-glance-seeing-dance-throughphenomenology/7AF2217F749137F2575AA95F25A94C00. DOI: https://doi.org/10.2307/1478693.

Laban, R. (1994). La Maîtrise du mouvement. Trans. Jacqueline Challet-Haas et Marion Hansen. Paris: Actes Sud.

Moates, D.R. and Schumacher, G.M. (1980). An Introduction to Cognitive Psychology. Belmont: Woedsworth Pub. Co.

Peirce, Ch.S. (1991). Peirce on signs: writings on semiotic. Chapel Hill: North Carolina UP.

Popa Blanariu, N. (2013). Towards a Framework of a Semiotics of Dance. Comparative Literature and Culture, no. 15(1). DOI: https://doi.org/10.7771/1481-4374.2183.

Robinson, J. (1998). Eléments du langage chorégraphique. Paris: Vigot.

Sparshott, F. (1988). Off The Ground. Princeton : Princeton University Press.

Wallis, M. (1973). On Iconic Signs. In: Recherches sur les systems signifiants, Symposium de Varsovie. Varsovie, le 27 août. Paris: Mouton, pp. 481–498.

Weil, P. and Pompakow, R. (2012). O Corpo Fala: a linguagem silenciosa da comunicação não verbal. Petrópolis: Editora Vozes.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-05

Як цитувати

Вакуленко, О. М. (2019). СИМВОЛИ ТА ЗНАКИ В КОНТЕКСТІ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (40), 135–140. https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172693

Номер

Розділ

ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО