DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172697

СПЕЦИФІКА ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ СЦЕНІЧНОЇ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ

Andrii Krys

Анотація


Мета статті – осмислити специфіку естетичного сприйняття глядачем сценічної бальної хореографії в контексті
дослідження драматургії як художнього методу створення та вираження змісту й форми сучасної сценічної
хореографічної постановки. Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові та конкретно наукові методи
пізнання: аналітичний (для опрацювання наукової літератури), порівняльний (для проведення порівняльного
аналізу особливостей естетичного сприйняття лексики бального танцю), типологічний (спрямований на виявлення
і з’ясування специфіки естетичного сприйняття глядачем сценічної бальної хореографії) та мистецтвознавчий аналіз.
Наукова новизна. Висвітлено специфіку естетичного сприйняття сценічної бальної хореографії глядачем; розглянуто
мистецтвознавчі й хореологічні праці сучасних зарубіжних науковців з метою наукового обґрунтування естетичного
сприйняття творів сценічної хореографії; визначено вплив драматургії та композицію постановок на процес
осмислення й сприйняття глядачем сенсово-змістового аспекту; проаналізовано лексику бального танцю в контексті
естетичного сприйняття; уточнено та доповнено поняття «естетичне сприйняття», «естетичний досвід», «естетична
перевага». Висновки. Естетичне сприйняття глядачем сценічного бального танцю – багатогранне явище, оскільки,
крім впливу хореографії, характерної для цієї танцювальної форми, сублімує сприйняття сценічного оформлення,
костюмів, візуальних ефектів та ін. Ці фактори формують не лише естетичний досвід сценічних постановок бального
танцю, а і їхню особисту інтерпретацію. Сценічна бальна хореографія, як виконавське мистецтво, що потребує
глядачів, завдяки власній виразності досягає функції комунікативності, оскільки не тільки вміщує, а й передає сенс.

Ключові слова


сценічна бальна хореографія; естетичне сприйняття; драматургія; композиція; віртуозні рухи

Повний текст:

PDF

Посилання


Berlyne, D.E. (1974). Studies in the New Experimental Aesthetics: Steps Toward an Objective Psychology of Aesthetic

Appreciation. Journal of Research in Music Education, no. 23(3). DOI: 10.2307/3344649.

Bogdanov, G.F. (2017). Osnovy horeograficheskoy dramaturgii [Fundamentals of choreographic drama]. St. Petersburg:

Planeta-Muzyiki.

Cross, Е., Kirsch, L., Ticini, L. and Schütz-Bosbach, S. (2011). The impact of aesthetic evaluation and physical ability on

dance perception. Frontiers in human neuroscience. DOI: 10.3389/fnhum.2011.00102.

Daprati, E., Iosa, M. and Haggard, P. (2009). A dance to the music of time: aesthetically-relevant changes in body posture

in performing art. PLoS ONE, no. 4(3). DOI: 10.1371/journal.pone.0005023.

Freedberg, D. and Gallese, V. (2007). Мotion, Emotion and Empathy in Aesthetic Experience. Trends in Cognitive

Science, vol. 11, no. 5, pp. 197–203.

Freeman, W. (1995). Societies of Brains. A study in the neuroscience of Love and Hate. New York, Hillsdale : Columbia

University Press.

Hanna, J. (1983). The performer-audience connection: emotion to metaphor in dance and society. Austin: University of

Texas Press.

Hayes, A., Paul, M., Beuger, B. and Tipper, S. (2008). Self-produced and observed actions influence emotion: the roles of

action fluency and eye gaze. Psychological Research, vol. 72, issue 4, рр. 461–472.

Kawabata, H. and Zeki, S. (2004). Neural correlates of Beauty. Neurophisiology, no. 91, рр. 1699–1705.

Montero, B. (2006). Proprioception as an Aesthetic Sense. The Journal of Aesthetics and Art Criticism, no. 64(2),

рр. 231–242.

Kondratenko, Yu.A. (2009). Yazyk stsenicheskogo tantsa: vidovaya spetsifika i morfologiya [Language of scenic dance:

specific character and morphology]. Saransk : Moscow University Press.

Orgs, G., Hagura, N. and Haggard, P. (2013). Learning to like it: Aesthetic perception of bodies, movements and

choreographic structure. Consciousness and Cognition, vol. 22, issue 2, рр. 603–612. DOI: 10.1016/j.concog.2013.03.01.

Vicary S., Sperling M., Zimmermann J., Richardson D. and Orgs G. (2017). Joint action aesthetics. PLoS ONE, no. 12(7).

DOI: 10.1371/journal.pone.0180101.

Vukadinović, M. and Marković, S. (2011). Aesthetic Experience of Dance Performances. Psihologija, vol. 45(1), рр. 23–41.

DOI: 10.2298/PSI1201023V.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Богданов Г.Ф. Основы хореографической драматургии. Санкт-Петербург : Планета-Музыки, 2017. 168 с.

2. Кондратенко Ю. А. Язык сценического танцы: видовая специфика и морфология. Саранск : Изд-во Мордов.
Ун-та, 2009. 136 с.

3. Aesthetic experience of dance performances. Psihologija. 2012. Vol. 45, Issue 1. P. 23-41. DOI:10.2298/
PSI1201023V.

4. Berlyne D. E. Studies in The New Experimental Aesthetics: Steps Toward an Objective Psychology of Aesthetic
Appreciation. Journal of Research in Music Education. 1974. № 23(3). DOI: 10.2307/3344649.

5. Cross Е., Kirsch L., Ticini L., Schütz-Bosbach S. The impact of aesthetic evaluation and physical ability on dance
perception. Frontiers in human neuroscience. 2011. DOI: 10.3389/fnhum.2011.00102.

6. Daprati E., Iosa M., Haggard P. A dance to the music of time: aesthetically-relevant changes in body posture in
performing art. PLoS ONE. 2009. № 4(3). DOI: 10.1371/journal.pone.0005023.

7. Freedberg D., Gallese V. Мotion, Emotion and Empathy in Aesthetic Experience. Trends in Cognitive Science.
2007. Vol. 11. № 5. pp. 197–203.

8. Freeman W. Societies of Brains. A study in the neuroscience of Love and Hate. New York, Hillsdale : Columbia
University Press, 1995. 204 р.

9. Hanna J. The performer-audience connection: emotion to metaphor in dance and society. Austin: University of
Texas Press, 1983. 273 p.

10. Hayes A., Paul M., Beuger B., Tipper S. Self produced and observed actions influence emotion: the roles of action
fluency and eye gaze. Psychological Research. 2008. Vol. 72. Issue 4. рр. 461–472.

11. Kawabata H., Zeki S. Neural correlates of Beauty. Neurophisiology. 2004. № 91. рр. 1699–1705.

12. Montero B. Proprioception as an Aesthetic Sense. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. 2006.
№ 64(2). рр. 231– 242.

13. Orgs G., Hagura N., Haggard P. Learning to like it: Aesthetic perception of bodies, movements and choreographic
structure. Consciousness and Cognition. 2013. Vol. 22. Issue 2. pp. 603–612. DOI: 10.1016/j.concog.2013.03.01.

14. Vicary S., Sperling M., Zimmermann J., Richardson D., Orgs G. Joint action aesthetics. PLoS ONE. 2017. No. 12(7).
DOI: 10.1371/journal.pone.0180101.





Copyright (c) 2019 Андрій Іванович Крись

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.