ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНЕРА
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172699Ключові слова:
художньо-образне мислення дизайнера, свідомість проектувальника, чинники впливуАнотація
Мета дослідження – виявити сукупність чинників формування образного мислення дизайнера, необхідних для генерування значної кількість проектних пропозицій та аргументації різних варіантів утілення обʼєктів проектування; з’ясувати механізми відбору й застосування реалізованих в проектах образів та символів. Методи дослідження. Для поглибленого дослідження чинників формування образного мислення дизайнера застосовано методи аналізу й синтезу, порівняння й абстрагування, що дало змогу виділити сутнісні складники кожного із чинників впливу та виявити специфічні риси їхньої взаємодії. Наукова новизна. У дослідженні вперше встановлено обʼєктивну й цілісну картину щодо умов і вимог до проектної діяльності фахівців із графічного дизайну, осмислено специфіку створення образів у свідомості дизайнера відповідно до існуючих чинників та виявлено наявність синергічного ефекту взаємодії різнохарактерних чинників, які впливають на ефективність і продуктивність роботи дизайнера. Висновки. Формування й розвиток художньо – образного мислення дизайнерів є одним із найважливіших завдань вищої професійної школи, для вирішення якої необхідно розробити нові педагогічні технології, що базуються на найбільш значимих досягненнях комплексу наук: педагогіки, психології, філософії, сучасних інформаційних, поліграфічних та пакувальних технологій. Для ефективного формування й розвитку художньо-образного мислення дизайнера треба використовувати структурно-комплексний підхід та забезпечувати інтегрований вплив усіх виявлених у дослідженні чинників.
Посилання
Abyzov, V.A. (2009). Teoriia rozvytku arkhitekturno – budivelnykh system [Theory of Development of Architectural and Building Systems]. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts.
Avramenko, E.O. (1997). Psikhologicheskie osobennosti stanovleniya profes – sionalʼnoi pamyati dizainerov [Psychological Peculiarities of the Formation of Professional Memory of Designers]. D.Ed. Kharkiv Ukrainian Engineering Academy.
Bertin, J. (1981). Graphics and Graphic Information Processing. Berlin: Walter de Gruter.
Bozhko, T.O. (2011). Metodychni osnovy udoskonalennia proektuvannia produktsii hrafichnoho dyzainu [Methodical Backgrounds of Improvement of Graphic Design Planning]. D.Ed. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts.
Chuieva O.V. (2014). Proektno-khudozhnii instrumentarii dyzainu suchasnykh spozhyvchykh pakuvan [Project and Creative Tools of Modern Consumer Packaging Design]. D.Ed. Kyiv National University of Culture and Arts.
Danilov, K.S. (1999). O soderzhanii kategorii «esteticheskoe» i «tsennostnoe» [To the Issue of Content of the Concepts “aesthetical” and “valuable”]. Voprosyi iskusstvoznaniya i kulturologii, no.1, pp. 93–95.
Danylenko, V.Y. (1999). Dyzainerska osvita Ukrainy u Yevropeiskomu konteksti [Designer Education of Ukraine in the European Context]. Visnyk Lvivskoi akademii mystetstv, Special issue, pp. 173–177.
Golitsyn, G.A. (1990). Garmoniya i algebra zhivogo [Harmony and Algebra of Living Beings]. Moscow: Znanie.
Harris, R. (2001). Psihologiya massovyih kommunikatsiy [Psychology of Mass Communication]. St. Petersburg: Praym- EVROZNAK.
Kagan, M. S. (1965). Morfologiya iskusstva [Morphology of the Art]. Moscow: Iskusstvo.
Koveshnikova, N.A. (2009). Dizain: istoriya i teoriya [Design: History and Theory]. Moscow: Publisher «Omega-L».
Krasko, T.I. (2002). Psikhologiya reklamy [Psychology of Advertisement]. Harkov: Studtsentr.
Krylov, I. (1998). Marketing (Sotsiologiya marketingovykh kommunikatsii) [Marketing (The Sociology of Marketing Communication)]. Moscow: Tsentr.
Lehenʼkyi, Y.G. (2000). Dyzain. Kulturolohiia ta estetyka. [Design. Cultural Studies and Aesthetics]. Kyiv: Kyiv National University of Technology and Design.
Lesniak, V.I. (2009). Graficheskii dizain (osnovy professii) [Graphic Design (the Basics of the Profession)]. Kyiv: Bios Design Book.
Mol, A. (1966). Teoriya informatsii i esteticheskoe vospriyatie [Theory of Information and Aesthetical Perception]. Translated from French by B. A. Vlasyuka, Moscow: Mir.
Pavlovskaya, E.E. (2003). Dizain reklamy. Pokolenie NEXT [Design of Advertisements. Generation NEXT]. St. Petersburg: Piter.
Pocheptsov, G.G. (2003). Teoriia komunykatsii. [Theory of Communication]. Kyiv: Refl-buk. Vakler.
Pubinshtein, S.L. (2002). Osnovy zahalnoi psykholohii. [Basics of General Psychology]. St. Petersburg: Piter.
Pushonkova, O.A. (2006). Dynamika form vizualnoi reprezentatsii (estetychnyi aspekt [Dynamics of Forms of Visual Reptresentation (Asthetical Aspect)] D.Ed. Cherkaskyi nationalnyi universytet im. Bohdana Khmelnytskoho.
Rozenson, I. A. (2008). Osnovyi teorii dizayn [Basics of Theory of Design]. St. Petersburg: Piter.
Solovev, Y.B. ed. (1983) Metodika khudozhestvennogo konstruirovaniya [Methods of Styling Design]. Moscow: All-Union Scientific Research Institute of Technical Aesthetics.
Sukhotin, B.V. (1983). Klassifikatsiya i smyisl [Classification and Meaning]. Problemyi strukturnoy lingvistiki, рр. 52–65.
Sydorenko, V. (1984). Genezis proektnoy kulturyi [Genesis of Project Culture]. Voprosyi filosofii, no. 2, рр. 86–99.
Sydorenko, V.F. (1990). Genezis proektnoy kulturyi i estetika dizaynerskogo tvorchestva [Genesis of Project Culture and Aesthetics of Design Creativity]. D.Ed. Moscow: All – Union Scientific Research Institute of Technical Aesthetics.
Tasalov, V. (1991). Teoriya dizayna i proektnaya kultura [Theory of Design and Project Culture]. Tehnicheskaya estetika, no. 7, рр. 10–12.
Volkov, S.A. (2004). Printsipy i mekhanizmy tvoreniya v prirode i tvorchestve cheloveka [Principles and Mechanisms of Creation in Nature and in Human Creative Work]. Lichnost i Kultura, no. 3, рр. 27–31.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Тетяна Олександрівна Божко, Ярослав Юрійович Гордійчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.