3D-MAPPING ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ АСОЦІАТИВНИХ АСПЕКТІВ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ

Альона Сергіївна Доколова

doi:10.31866/2410-1176.40.2019.172704

Автор(и)

Альона Сергіївна Доколова Київський національний університеткультури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0003-3795-6789

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172704

Ключові слова:

3D-mapping, сценічний простір, театральні постановки, художній образ

Анотація

Мета дослідження – визначити естетичний потенціал інтегрування цифрових технологій у сучасному театральному просторі; з’ясувати специфіку використання відеомаппінгу для створення асоціативних аспектів художнього образу в драматургічних постановках. Методологія дослідження. Дослідження здійснено на основі використання загальнонаукових методів та принципів наукового пізнання: аналітичного, джерелознавчого, когнітивного, історичного й термінологічного. Наукова новизна. Досліджено специфіку впливу інноваційних технологій на розвиток театрального мистецтва ХХІ ст. та постановочний процес у контексті взаємодії сценічної умовності та віртуальної реальності; виявлено особливості театральної форми «технодрама»; доведено, що 3D-mapping позиціонується сучасними режисерами-постановниками та сценографами як засіб створення художнього образу; виявлено специфіку застосування відеомаппінгу. Висновки. Використання відеомаппінгу в процесі постановки художнього твору сприяє формуванню багатообразності та експериментальності сценізації. Інноваційні види мультимедійного мистецтва, як інструмент режисерів-постановників, сприяють пошуку нових засобів художньої виразності та вдосконаленню методів процесу постановки сценічного твору. 3D-mapping в умовах сучасного театрального простору здійснює значний вплив на художню образність сценічного твору, сприяє формуванню нового типу художнього простору, зміні характеру діалогу художнього твору і глядача, що, своєю чергою, сприяє розвитку сценічного мистецтва в цілому.

Біографія автора

Альона Сергіївна Доколова, Київський національний університеткультури і мистецтв

Аспірантка

Посилання

Astafieva, T.V. (2011). Novyie tehnologii v sovremennom postanovochnom protsesse: na materiale teatralnogo iskusstva Sankt-Peterburga 1990–2010 gg. [New technologies in the modern production process: based on the material of the theatrical art of St. Petersburg in 1990–2010]. D.Ed. St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions.

Bychkov, V.V. (2003). The phenomenon of non-classical aesthetic consciousness [Fenomen neklassicheskogo esteticheskogo soznaniya]. Voprosy filosofii, no. 10, pp. 61–71.

Bychkov, V.V. and Mankovskaya, N.B. (2006). Virtualnaya realnost kak fenomen sovremennogo iskusstva [Virtual reality as a phenomenon of modern art]. Estetika: Vchera. Segodnya. Vsegda, issue. 2, pp. 32–61.

Broadhurst, S. (2004). The Jeremiah Project: Interaction, Reaction and Performance. The Drama Review, no. 48 (2), рр. 47–57.

Clarke, A.C. (1962). Hazards of Prophecy: The Failure of Imagination. Profiles of the Future: An Enquiry into the Limits of the Possible. London : Gollancz.

Debord, G. (1995). The Society of the Spectacle. Cambridge, MA: Zone & MIT Press.

Dixon, S. (2007). Digital performance: a history of new media in theater, dance, performance art, and installation. Massachusetts: MIT Press.

Mihaylov, L.N. (2007). Tehnicheskie sredstva oformleniya sovremennogo estradnogo zrelischa kak esteticheskiy fenomen [Technical means of designing a modern variety show as an aesthetic phenomenon]. Moscow : Rati.

Sakamaki, S., Hashimoto, N. Baoquan, С. and Sharf, А. (2015). Time-delay compensation for dynamic projection mapping, Symmetry, no, 7, pp. 182–192. doi: https://doi.org/10.1145/2542302.2542349.