ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ФАРФОРОВОГО КОЛЕКЦІЙНОГО НАПЕРСТКУ 2010-Х РР.
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172710Ключові слова:
фарфор, Україна, наперсток, початок ХХ століттяАнотація
Мета роботи – розглянути український фарфоровий наперсток як новий сегмент української арт-мініатюри, генетично пов’язаний із сувенірною продукцією відомих західноєвропейських брендів; увести до наукового обігу поняття «український фарфоровий наперсток»; охарактеризувати особливості його становлення та розвитку впродовж 2010-х рр. Методологія дослідження спирається на принципи історичної достовірності та всебічності, мистецтвознавчий підхід і сукупність методів дослідження. Зокрема, на аксіологічний – в сенсі шкали цінностей сучасного споживача, онтологічний – у розрізі буттєвих реалій сьогодення промислового мистецтва, культуротворчий – як чинник розвитку новітньої художньої культури Європи, мистецтвознавчого аналізу – в сенсі відтворення творчих процесів, пов’язаних із становленням українського фарфорового колекційного наперстку. Наукова новизна результатів ґрунтується на введенні до наукового обігу інформації про сучасний вітчизняний тонкокерамічний наперсток, зважаючи на ретроспективний огляд здобутків відомих європейських брендів у цій ділянці промислового дизайну. Вперше наводиться інформація про імена художників, дотичних до розробки форм і візерунків означеного сегменту сувенірної продукції України. Висновки. Нині в ринкових умовах, коли вітчизняна фарфоро-фаянсова промисловість вже не в змозі випускати великі набори посуду, бо вони не окупаються, в українському промисловому дизайні тонкої кераміки намітився перехід до менш затратних сегментів продукції. У цьому зв’язку малоформатні ексклюзивні та масові наперстки – новий різновид вітчизняної порцеляни, що має потенцію до розвитку, оскільки віддзеркалює традиції високого «білого золота» пройдешніх епох.
Посилання
Miller, J., (2003). Antikvariat [Antiques]. Moskow: Astrel.
Muzey naperstkov [The Museum of Thimbles]. (2016). Available at:<http://blog.arthistoryonline.ru/lyalya-chandra/muzeynapyorstkov/>. [Accessed: 10.02.2018].
My Thimble Collection. (2013). Available at: <http://mythimblecollection.blogspot.com/2013_01_01_archive.html>. [Accessed: 10.02.2018].
Pearsall, R. (1997). A connoisseur’s guide to antique pottery & porcelain. New York : Smithmark.
Petryakova, F.S. (1991). Novi danni z istorii farforovoho zavodu u s. Volokytyno Chernihivskoi hubernii [New data on the history of the porcelain factory in the village Volokytyne of Chernihiv region]. Pivnichne Livoberezhzhia ta yoho kultura u XVIII – poch. XX st.: tezy dopovidei ta povidomlennia naukovoi konferentsii, prysviachenoi 100-richchiu vid dnia narodzhennia istoryka mystetstv F. L. Ernsta (1891–1949), рр. 30–32.
Sotnikova, I. (2004). Russkiye naperstki [Russian thimbles]. Available at: <http://thimble.ru/istor.html>. [Accessed: 10.02.2018].
Spaska, E.Yu. (1959). Stariy ukraїnskiy farfor [Old Ukrainian Porcelain]. Materialy z etnohrafii ta mystetstvoznavstva, issue 5. pp. 120–135.
Shkolna, O.V. (2011). Farfor-faians Ukrainy XX stolittia: infrastruktura haluzi, promyslova ta ekonomichna polityka, orhanizatsiino-tvorchi protsesy. [Porcelain-faience of Ukraine of the ХХ century: infrastructure of the branch, industrial and economical politics, organizational and creative processes]. (Vol. 1). Kyiv: Intertekhnolohiia.
Takiye znakomyye neznakomtsy – naperstki [Such familiar strangers – thimbles]. (2012). Available at:<http://fashionstime.ru/?p=742>. [Accessed: 10.02.2018].
Ukraina [Ukraine]. (2004). Available at: <http://naparstek.com.pl/pl/52-ukraina>. [Accessed: 10.02.2018].
UNA Natalia (2011). [No title] Available at: <http://forum.wild-mistress.ru/viewtopic.php?t=4835&start=0>. [Accessed: 10.02.2018].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ольга Володимирівна Школьна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.