АНТИФОНАРІЙ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ПРОЯВ ЄДНОСТІ МИСТЕЦТВ, ЩО ВИЯВЛЯЄ РОЗУМІННЯ ЛЮДИНОЮ ЦІЛІСНОСТІ БУТТЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ З ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕСТЕТИКИ ВИДОВИЩНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188531Ключові слова:
nota quadratum, григоріанський хорал, григоріанська семіологія, співвідношення мистецтв, рукописи, антифонарій, естетичний досвід, естетичний інтегралізмАнотація
Мета дослідження – проаналізувати різноманітні способи, за допомогою яких середньовічні автори намагалися передати своє цілісне розуміння певного явища в своїх рукописах – середньовічних антифонаріях, використовуючи деякі складні естетичні засоби, спрямовані на побудову когерентної семантики багатопланового зображення сторінки рукопису. Паралельно з цим, оскільки в антифонаріях присутні ноти церковної музики, постає ще одна проблема для подальшого дослідження – розгляд засобів кодування людського жесту в розкритті траєкторії notarum quadratum (квадратних нот) як при диригуванні, так і співах. Невід’ємним завданням дослідження є їх структуризація. Методологія дослідження становить такі наукові методи, як кодикології, григоріанська семіологія, історія григоріанського хоралу, теорія та філософія мистецтва, семіологія, порівняльна естетика видовищних видів мистецтв, дослідження в галузях музики і танцю, лінгвістики та палеографії. Наукова новизна. Дослідження має міждисциплінарний характер. У статті вивчаються не тільки семіотика тексту та зображення для створення сакрального значення в священному писанні, а й онтологія інтермодальність рукописів та її виконання кантором. Висновки. Внаслідок дослідження антифонаріїв було виявлено, що вони безпосередньо відображають естетику Середньовіччя, котра є ключовою у зближенні Античності з Раннім сучасним світом, тим самим забезпечуючи розвиток розуміння людиною природи та функції краси в контексті людської цивілізації.
Посилання
Audi, R. (2003). Epistemology: A contemporary introduction to the theory of knowledge (2nd ed.). New York: Routledge [in English].
Bałus-Płonka, K. (2010). The Catalogue of Mediaeval Illuminated Manuscripts in the Princes Czartoryski Library & Museum. Krakow: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych 'Universitas [in English].
Berleant, A. (1991). Art and Engagement. Philadelphia: Temple University Press [in English].
Cardine, E. (2008). Semiologia gregoriańska [Gregorian semiology]. Kraków: Tyniec [in Polish].
Dahlhaus, C. (1988). Idea muzyki absolutnej i inne studia [The idea of absolute music] (A. Buchner, Trans.). Krakow: Polskie Wydawnictwo Muzyczne [in Polish].
Eco, U. (1997). Arte e bellezza nell’estetica medieval [Art and beauty in medieval aesthetics]. Milan: Bompiani [in Italian].
Gage, J. (1993). Colour and Culture. Practice and Meaning from Antiquity to Abstraction. London: Thames and Hudson [in English].
Ghyka, M.C. (1998). Esthétique des proportions dans la nature et dans les arts [Aesthetics of proportions in nature and in the arts]. Monaco: Editions du Rocher [in French].
Goodman, N. (1976). Languages of Art: An Approach to a Theory of Symbols (2nd ed.). Indianapolis: Hackett Publishing [in English].
Harper, S., Barnwell, P.S., & Williamson, M. (Eds.). (2016). Late Medieval Liturgies Enacted: The Experience of Worship in Cathedral and Parish Church. London: Routledge [in English].
Hiley, D. (1995). Western Plainchant: A handbook. Oxford: Clarendon Press [in English].
Ingarden, R. & Harrell, J.G. (Eds.). (1986). The Work of Music and the Problem of its Identity. (A. Czerniawski, Trans.). Berkeley: University of California Press [in English].
Ingarden, R. (1989). Ontology of the Work of Art: The Musical Work, the Picture, the Architectural Work, the Film. (R. Meyer, & J.T. Goldthwait, Trans.). Athens: Ohio University Press [in English].
Janson, H.W. (1979). A History of Art (2nd ed.). London: Harry N. Abrams [in English].
Kerrigan, M. (2014). Illuminated Manuscripts. Masterpieces of Art. London: Flame Tree Publishing [in English].
Laban, R., & Ullmann, L. (Eds.). (1966). Choreutics. London: Macdonald & Evans [in English]. Les Très Riches Heures du Duc de Berry. (1969). (V. Benedict, Trans.). London: Thames & Hudson [in English].
Maur, K. (1999). The Sound of Painting: Music in Modern Art. Munich: Prestel Publishing [in English].
Miodońska, B., & Płonka-Bałus, K. (2001). Puławska kolekcja rękopisów iluminowanych księżnej Izabeli Czartoryskiej [Puławy collection of illuminated manuscripts of Princess Izabela Czartoryska]. Kraków: Muzeum Narodowe w Krakowie [in Polish].
Mond-Kozłowska, W. (2012). The Concept of Beauty in the Medieval European Aesthetics. A Probable Chance for the Contemporary Renewal of the Idea of the Notion of Art Related to the Sacred-Sacrum. Literary Researches, 33 [in English].
Mond-Kozłowska, W. (2013). O istocie rytmu na pograniczach tańca, muzyki i poezji w antyku greckim, perskim i hinduskim [On the Essence of Rhythm in the Greek, Persian and Indian Antiquity]. Krakow: Homini [in Polish].
Mond-Kozłowska, W. (2014). Some Remarks on the Nature of the Aesthetic Experience of Medieval Stone Sculptures in the Winchester Cathedral from the Perspective of Art in History and History in Art. International Journal of Health, Physical Education and Computer Science in sports, 15(1), 127-132 [in English].
Pérès, M., & Cheyronnaud, J. (2001). Les voix du Plain-chant [The voices of the Plain-chant]. Paris: Desclée de Brouwer [in French].
Punter, D. (2003). Songs of Innocence and of Experience. London: Pearson [in English].
Szerszenowicz, J. (2012). Inspiracje plastyczne w muzyce х [Art inspirations in music]. Łódź: Akademia Muzyczna w Łodzi [in Polish].
Tatarkiewicz, W. (2005). Mediaeval Aesthetics. (Adam & Ann Czerniawski, Trans.). In History of Aesthetics (Vol. 2). New York: Continuum [in English].
Wellesz, E. (1961). A History of Byzantine Music and Hymnography. Oxford: Clarendon Press [in English].
West, M. (1994). Ancient Greek Music. Oxford: Clarendon Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 В. Монд-Козловська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.
