АРТ-ПРОСТІР ЕСТРАДИ Й ШОУ-БІЗНЕСУ ЯК ФАКТОР КОМУНІКАЦІЇ

Яніна Юріївна Бабченко

doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188610

Автор(и)

Яніна Юріївна Бабченко Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0003-0759-3577

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188610

Ключові слова:

естрада, поміст, сцена, шоу-бізнес, артефакт, театр

Анотація

Метою статті є визначення мистецьких ознак взаємодії естради та шоу-бізнесу як засобів масової комунікації. Методологію дослідження становлять системний підхід, який дав змогу з’ясувати взаємодію естради й шоу- бізнесу та їхні зв’язки в системі культурного середовища, а також метод компаративного аналізу, використаний для розкриття духовної єдності та національної своєрідності арт-простору естради й шоу-бізнесу в культурно- історичному розвитку суспільства. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні особливостей процесів взаємодії у видовищній культурі, взаємообумовленості естради й шоу-бізнесу та їхньої поліфункціональної індустрії, орієнтованої на зовнішню і внутрішню комунікативні сфери. Висновки. Естрадне мистецтво в історичному розвитку пройшло кілька етапів: на початку, з ландшафту, воно перейшло до закладів, де невід’ємним складником була гастрономія, яка змінювала смаки в контексті розваги; згодом утворилася вторинна легітимізація – уже відокремлена від гастрономічного складника, яка культивувала певний жанр, що був означений як «легкий»; нарешті, естрада знову почала тяжіти до ландшафту, але це вже став інший, урбанізований ландшафт, не симфонічний. Доведено, що естрада й шоу-бізнес є потужною індустрією, поліфункціональною й орієнтованою на зовнішню і внутрішню комунікативну сферу. Ці сфери, корелюючи й доповнюючи одна одну, є взаємообумовленими. Сучасна естрада – надзвичайно гострий перетин інтенцій, який стає полікультурним, метакультурним, метахудожнім, синтетичним мистецтвом. Естрада, набуваючи комунікативної універсальності та ширшого звучання на універсальній сцені медіапростору, водночас втрачає камерність, персональність, святковість спілкування «тут» і «зараз». Сцена із суто онтологічного феномену помосту перетворюється на комунікативний феномен, стає більш віртуальною, знаковою, орієнтованою на флеш-імідж та ім’я.

Біографія автора

Яніна Юріївна Бабченко, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірантка

Посилання

Akimov, V.V. (1999). Leonid Utesov. Moscow: Olimp; Ast [in Russian].

Khrenov, N.A. (2006). Zrelishcha v epokhu vosstaniia mass [Shows in the era of revolt of the masses]. Moscow: Nauka [in Russian].

Klitin, S. (2008). Istoriia iskusstva estrady [Variety Show Art History]. St. Petersburg: Publisher E.S. Alekseeva [in Russian].

Konnikov, A. (1980). Mir estrady [Variety show world]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Pereverzev, M.P., & Kostcov, T.V. (2007). Menedzhment v sfere kultury i iskusstva [Management in the field of culture and art]. Moscow: INFRA-M [in Russian].

Poplavskyi, M. (2001). Shou-biznes: teoriia, istoriia, praktyka [Show business: theory, history, practice]. Kyiv [in Ukrainian].

Sapozhnik, O.V. (2003). Antolohiia ukrainskoi populiarnoi estradnoi muzyky [Anthology of Ukrainian Pop Music] (Pt. 1). Kyiv: DAKKKiM [in Ukrainian].

Tormakhova, V.M. (2007). Ukrainska estradna muzyka i folklor: vzaiemopronyknennia i syntez [Ukrainian variety music and folklore: interpenetration and synthesis]. (Abstract of PhD Dissertation). Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv [in Ukrainian].

Vasilitina, I.A. (1979). Klavdiia Shulzhenko. Moscow: Iskusstvo [in Ukrainian].

Vorobeva, T. (1990). Istoriia ansamblia "Bitlz" [The Beatles Ensemble History]. Leningrad: Muzyka [in Russian].

Zaitsev, V.P. (2006). Rezhysura estrady ta masovykh vydovyshch [Directing variety shows and mass spectacles] (2nd ed.). Kyiv: Dakor [in Ukrainian].