Проблемні аспекти системи К. Станіславського

Mychailo Barnych

doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188620

Автор(и)

Mychailo Barnych Київський національний університет культури і мистецтв, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2482-5202

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188620

Ключові слова:

система Станіславського, внутрішній монолог актора, акторська уява, сценічна дія, віра в запропоновані обставини, відчуття правди в ролі, зосередження актора

Анотація

Мета статті – виявити проблемні аспекти системи К. Станіславського, на основі якої освоюють фахову
майстерність актори театру й кіно. Методологія дослідження. Основними в проведенні дослідження стали
аналітичний та логічний підходи до осмислення основних прийомів психотехніки актора театру й кіно за системою
К. Станіславського. Застосовано порівняльний аналіз життя актора в ролі та життя звичайної людини. Основою
порівняння обрано аспект діяльності актора як митця. Наукова новизна. Здійснено аналітичну «ревізію» основних
засад системи Станіславського, на підставі яких освоюють фахову майстерність актори театру й кіно. З’ясовано, що
прийоми, застосовувані акторами для відтворення життя в ролі, недостатньо ефективні, бо помилково запозичені
К. Станіславським із життєвого досвіду людини. Виявлено історичні причини такого запозичення та недоліки
прийомів психотехніки. Вказуються шляхи вдосконалення майстерності актора. Висновки. Внутрішнє життя актора
в ролі відрізняється від життя звичайної людини. Схожість між тим та іншим життям тільки зовнішня. Виявлено
розбіжності між підходом до створення стану переживання в ролі за системою К. Станіславського та методом
М. Чехова, який наполягав на відмінній від життя природі почуття й переживання актора. На механізм збудження
акторського переживання в ролі, окрім іншого, найбільше впливає майстерність удавання актором зовнішнього
життя персонажа. Однак про таку майстерність у системі К. Станіславського не йдеться, натомість розглядається
тільки внутрішнє життя людини, на основі аналізу якого винайдені прийоми. У цьому й полягає найбільша помилка
К. Станіславського.

Біографія автора

Mychailo Barnych, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства, професор

Посилання

Barba, E. (2001). The Paper Canoe: A Guide to Theatre Anthropology. (M. Shkaraban, Trans.). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Butenko, E. (2007). Stcenicheskoe perevoploshchenie. Teoriia i praktika [Stage reincarnation. Theory and practice] (3rd ed.). Moscow: Vserossiiskii tcentr khudozhestvennogo tvorchestva [in Russian].

Chekhov, M. (1986). Literaturnoe nasledie [Literary heritage]. (Vol. 2). Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Gracheva, L.V. (2003). Akterskii trening: teoriia i praktika [Acting Training: Theory and Practice]. St. Petersburg: Rech [in Russian].

Hrotovskyi, Ye. (1999). Teatr, rytual, performer [Theater, ritual, performer]. Lviv: Mystetstvo teatru [in Ukrainian].

Iakobson, P.M. (1936). Psikhologiia stcenicheskikh chuvstv aktera [Psychology of stage feelings of the actor]. Moscow: Khudozhestvennaia literature [in Russian].

Natadze, R.G. (1972). Voobrazhenie kak faktor povedeniia [Imagination as a factor of behavior]. Tbilisi: Metcniereba [in Russian].

Rozhdestvenskaia, N.V. (2003). Mesto sovremennykh psikhotekhnik v professionalnom obuchenii aktera [The place of modern psychotechnics in the professional training of an actor]. St. Petersburg: SPbGATI [in Russian].

Stanislavsky, K.S. (1953). Robota aktora nad soboiu [The work of the actor over himself]. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].

Stanislavsky, K.S. (1954). Sobranie sochinenii [Collected works]. (Vol. 1). Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Strasberg, L. (1987). A Dream of Passion: The Development of the Method. Boston: Little, Brown and Company.

Vygotskii, L.S. (1998). Psikhologiia iskusstva [Psychology of art]. Rostov-na-Donu: Feniks [in Russian].