Теоретичні «інструменти» методу вивчення основ хореографічної творчості на базі аналізу музичної фактури

Автор(и)

  • Liudmyla Kasianenko Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0306-4061

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188643

Ключові слова:

хореографія, музика, балет, творчість, музична фактура, ритмічний розріз, пульсація ритму

Анотація

Мета статті – розглянути стан висвітлення в теорії та освітній практиці проблеми формування хореографічних
навичок у процесі підготовки фахівців; теоретично обґрунтувати методи вивчення основ хореографічної творчості
на базі аналізу музичної фактури в профільних вищих навчальних закладах України. Методологія дослідження.
Визначальним методологічним принципом став метод аналізу для розуміння різноманіття психологічних станів, що
передаються музикою. Метод систематизації і узагальнення теоретичних та емпіричних даних застосовувався для
обґрунтування змісту поняття музичної фактури як звукової тканини твору, що включає всі звуковисотні, темброві
і метроритмічні співвідношення. Також був використаний метод відбору та інтерпретації музичного матеріалу
в балетних постановках. Наукова новизна полягає у поглибленому дослідженні основ хореографічної творчості на
базі аналізу музичної фактури для кращого розуміння і аналізу музичних витоків художнього задуму видатних
майстрів балетного мистецтва. Висновки. Аналіз музичної фактури дозволяє відкрити новий пласт при вивченні
основ хореографічної творчості. Розвиток багаторівневого музичного слуху сприяє високопрофесійній роботі над
власними постановками на етапі підбору музичного матеріалу, а також в процесі реалізації його в хореографічній
постановці. Виявлено, що балетознавство все частіше звертається до музичної термінології. Пропоновані автором
статті терміни для вивчення взаємозв’язку музичної фактури та хореографії перш за все – це рельєф музично-
фактурної хореографії танцю, а також – пульсація ритму комбінації танцю. Характеристика танцю, де використовується
запропонована термінологія в ракурсі вивчення музичної фактури, доповнює шкалу прийомів і методів, які
уживаються балетмейстером-постановником для створення і аналізу музично-хореографічного образу.

Біографія автора

Liudmyla Kasianenko, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Кандидат мистецтвознавства, професор

Посилання

Akulov, E.A. (1978). Opernaia muzyka i stcenicheskoe deistvie [Opera music and stage performance]. Moscow: VTO [in Russian].

American Ballet Theatre. (1984). Chopin Les Sylphides [Video file]. Retrieved from https://www.youtube.com/ watch?v=LBJNc3h7Hp8&feature=youtu.be [in English].

Asafev, B.V. (1974). O balete. Stati, retcenzii, vospominaniia [About the ballet. Articles, reviews, memories]. Leningrad; Moscow: Muzyka [in Russian].

Astakhova, O. (1982). K voprosu o khoreograficheskoi teme v klassicheskom balete [To the question of the choreographic theme in classical ballet]. In Iu. Rozanova, & R. Kosacheva (Comps.), Muzyka i khoreografiia sovremennogo baleta [Music and choreography of modern ballet] (Issue 4). Moscow: Muzyka [in Russian].

Dobrovolskaia, G. (1975). Tanetc. Pantomima. Balet [Dance. Pantomime. Ballet]. Leningrad: Iskusstvo [in Russian].

Dobrovolskaia, G. Asafev, B., & Sollertinskii, I. (1977). O balete [About the ballet]. In P. Gusev (Ed.), Muzyka i khoreografiia sovremennogo baleta [Music and choreography of modern ballet] (Issue 2, pp. 234-239). Leningrad; Moscow: Muzyka [in Russian].

Kaplan, E.I. (1969). Zhizn v muzykalnom teatre [Life in a musical theater]. Leningrad: Muzyka [in Russian].

Kasianenko, L.O. (2003). Rabota pianista nad fakturoi [Pianist’s work on texture]. Kyiv: NMAU [in Russian].

Kholopov, V.N. (2014). Fenomen muzyki [The phenomenon of music]. Moscow: Direkt-Media [in Russian].

Kliuev, A.S. (2000). Muzyka i evoliutciia [Music and evolution]. In Eticheskoe i esteticheskoe: 40 let spustia [Ethical and aesthetic: 40 years later], Materials of a scientific conference (p. 76). St. Petersburg: Sankt-Peterburgskoe filosofskoe obshchestvo [in Russian].

Nastiuk, O. (2014). Synkretyzm muzyky i tantsiu v baletnii khoreohrafii [Syncretism of music and dance in ballet choreography]. In Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Humanities science current Issues] (Issue 8, pp. 152-157). Drohobych: Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University [in Ukrainian].

Parkhomenko, O.M. (2016). Formuvannia baletmeisterskykh umin maibutnikh uchyteliv khoreohrafii u protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of ballet master’s skills of future choreography teachers in the process of professional training]. (PhD Dissertation). Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn [in Ukrainian].

Pokrovskii, B.A. (1985). Sotvorenie opernogo spektaklia: Shestdesiat korotkikh besed ob iskusstve opery [Creation of an opera performance: Sixty short conversations about the art of opera]. Moscow: Detskaia literatura [in Russian].

Rozanova, Iu., & Kosacheva, R. (Comps.). (1982). Muzyka i khoreografiia sovremennogo baleta [Music and choreography of modern ballet] (Issue 4). Moscow: Muzyka [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30

Як цитувати

Kasianenko, L. (2019). Теоретичні «інструменти» методу вивчення основ хореографічної творчості на базі аналізу музичної фактури. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (41), 77–87. https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188643

Номер

Розділ

СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО