Теоретична поетика Ігоря Стравинського як культурно-історична антропологія

Elizaveta Arefievа

doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188650

Автор(и)

Elizaveta Arefievа Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4619-9281

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188650

Ключові слова:

культурно-історична антропологія, гра, музика, танець, дискурс, гіпермаріонетка

Анотація

Мета статті – визначення культурно-історичної константи антропологічного виміру художнього образу в музиці
на основі реконструкції антропного виміру музичного феномену поетики І. Стравинського. Методологія дослідження
базується на принципі системного підходу, що становить собою експліцитну та імпліцитну поетику. Аналітичний
метод дав змогу з’ясувати значення й місце досліджуваної проблеми в загальносвітовій культурі, яка намагається
узагальнити філософський, естетичний та етичний досвіди. Структурний метод застосовувався в угрупованні та
осмисленні фактичного матеріалу. Дослідження базується також на методі синтезу музичного простору ХХ ст. Наукова
новизна дослідження полягає у визначенні культурно-історичної константи антропологічного виміру художнього
образу в музиці на основі реконструкції антропного виміру поетики І. Стравинського. Висновки. Доведено, що
музично-антропологічний горизонт творчості митця завжди є співмірним його поетичній самореалізації. Будь-
яка поетика, особливо теоретична, прагне узагальнити філософський, естетичний та етичний досвіди й апелює
до людини, її культурно-історичного образу, визначаючи цю людину як епіцентр поетичних імплікації. Танець як
звернення до танцювальної субстанції відбиває пластику людини і не лише повторює музику, а й веде її в інший
світ, який був для І. Стравинського надзвичайно важливою константою творчості. Виявлено, що світ композитора
є герметичним, замкнутим, а всі свідки його творчості здебільшого анонімні. Глядач потрапляє в ситуацію, коли
перед ним виникає маска, за якою ховається видатний митець. При цьому ситуація становится більш зрозумілою,
якщо музичну антропологію композитора розуміти як метаантропологию. Доведено, що І. Стравинський – не
поліфоніст; композитор відроджує монодійний глибинний імпульс вокалу, що в християнському світі можна
сприймати як протомузику. Антропологічні горизонти поетики митця розглядаються як антропологічна межа в її
самовизначенні будь-якою практикою мистецтва, зокрема музики.

Біографія автора

Elizaveta Arefievа, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ

Аспірантка

Посилання

Artaud, A. (1993). Teatr i ego dvoinik: Manifesty, dramaturgiia, lektcii, filosofiia teatra [The theater and its double: Manifests, dramaturgy, lectures, theater philosophy] (S. Isaev, Trans.). Moscow: Martis [in Russian].

Bakhtin, M.M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Buber, M. (1995). Dva obraza very [Two images of faith]. Moscow: Respublika [in Russian].

Buber, M. (1998). Problema cheloveka [The problem of man] (N. Kushnir, Trans.). Kyiv: Nika-Tcentr [in Russian]. Craig, E.G. (1988). Vospominaniia. Stati. Pisma [Memoirs. Articles. Letters]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Gabrichevskii, A.G. (2002). Morfologiia iskusstva [Morphology of art]. Moscow: Agraf [in Russian].

Heidegger, M. (1993). Vremia i bytie. Stati i vystupleniia [Time and being. Articles and Speeches] (V.V. Bibikhin, Trans.). Moscow: Respublika [in Russian].

Husserl, E. (2013). Krizis evropeiskikh nauk i transtcendentalnaia fenomenologiia: vvedenie v fenomenologicheskuiu filosofiiu [The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: An Introduction to Phenomenological Philosophy] (D.V. Kuznitcyna, Trans.). St. Petersburg: Nauka [in Russian].

Kniazev, M.M. (1999). Buber. Problema cheloveka [Buber. The problem of man]. Novyi Mir, 12 [in Russian]. Losev, A.F. (1994). Mif. Chislo. Sushchnost [Myth. Number. Essence]. Moscow: Mysl [in Russian].

Meyerhold, V.E. (1968). Stati, pisma, rechi, besedy, 1917–1939 [Articles, Letters, Speeches, conversations, 1917-1939] (Pt. 2). Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Nietzsche, F. (1990). Tak govoril Zaratustra [Thus spoke Zarathustra]. Moscow: Interbuk [in Russian]. Savenko, S. (2004). Igor Stravinsky. Moscow: Arkaim [in Russian].

Stravinsky, I. (2012). Khronika. Poetika [Chronicle. Poetics]. Moscow; St. Petersburg: Tcentr gumanitarnykh initciativ [in Russian].