Теоретична поетика Ігоря Стравинського як культурно-історична антропологія
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188650Ключові слова:
культурно-історична антропологія, гра, музика, танець, дискурс, гіпермаріонеткаАнотація
Мета статті – визначення культурно-історичної константи антропологічного виміру художнього образу в музиціна основі реконструкції антропного виміру музичного феномену поетики І. Стравинського. Методологія дослідження
базується на принципі системного підходу, що становить собою експліцитну та імпліцитну поетику. Аналітичний
метод дав змогу з’ясувати значення й місце досліджуваної проблеми в загальносвітовій культурі, яка намагається
узагальнити філософський, естетичний та етичний досвіди. Структурний метод застосовувався в угрупованні та
осмисленні фактичного матеріалу. Дослідження базується також на методі синтезу музичного простору ХХ ст. Наукова
новизна дослідження полягає у визначенні культурно-історичної константи антропологічного виміру художнього
образу в музиці на основі реконструкції антропного виміру поетики І. Стравинського. Висновки. Доведено, що
музично-антропологічний горизонт творчості митця завжди є співмірним його поетичній самореалізації. Будь-
яка поетика, особливо теоретична, прагне узагальнити філософський, естетичний та етичний досвіди й апелює
до людини, її культурно-історичного образу, визначаючи цю людину як епіцентр поетичних імплікації. Танець як
звернення до танцювальної субстанції відбиває пластику людини і не лише повторює музику, а й веде її в інший
світ, який був для І. Стравинського надзвичайно важливою константою творчості. Виявлено, що світ композитора
є герметичним, замкнутим, а всі свідки його творчості здебільшого анонімні. Глядач потрапляє в ситуацію, коли
перед ним виникає маска, за якою ховається видатний митець. При цьому ситуація становится більш зрозумілою,
якщо музичну антропологію композитора розуміти як метаантропологию. Доведено, що І. Стравинський – не
поліфоніст; композитор відроджує монодійний глибинний імпульс вокалу, що в християнському світі можна
сприймати як протомузику. Антропологічні горизонти поетики митця розглядаються як антропологічна межа в її
самовизначенні будь-якою практикою мистецтва, зокрема музики.
Посилання
Artaud, A. (1993). Teatr i ego dvoinik: Manifesty, dramaturgiia, lektcii, filosofiia teatra [The theater and its double: Manifests, dramaturgy, lectures, theater philosophy] (S. Isaev, Trans.). Moscow: Martis [in Russian].
Bakhtin, M.M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Buber, M. (1995). Dva obraza very [Two images of faith]. Moscow: Respublika [in Russian].
Buber, M. (1998). Problema cheloveka [The problem of man] (N. Kushnir, Trans.). Kyiv: Nika-Tcentr [in Russian]. Craig, E.G. (1988). Vospominaniia. Stati. Pisma [Memoirs. Articles. Letters]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Gabrichevskii, A.G. (2002). Morfologiia iskusstva [Morphology of art]. Moscow: Agraf [in Russian].
Heidegger, M. (1993). Vremia i bytie. Stati i vystupleniia [Time and being. Articles and Speeches] (V.V. Bibikhin, Trans.). Moscow: Respublika [in Russian].
Husserl, E. (2013). Krizis evropeiskikh nauk i transtcendentalnaia fenomenologiia: vvedenie v fenomenologicheskuiu filosofiiu [The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: An Introduction to Phenomenological Philosophy] (D.V. Kuznitcyna, Trans.). St. Petersburg: Nauka [in Russian].
Kniazev, M.M. (1999). Buber. Problema cheloveka [Buber. The problem of man]. Novyi Mir, 12 [in Russian]. Losev, A.F. (1994). Mif. Chislo. Sushchnost [Myth. Number. Essence]. Moscow: Mysl [in Russian].
Meyerhold, V.E. (1968). Stati, pisma, rechi, besedy, 1917–1939 [Articles, Letters, Speeches, conversations, 1917-1939] (Pt. 2). Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Nietzsche, F. (1990). Tak govoril Zaratustra [Thus spoke Zarathustra]. Moscow: Interbuk [in Russian]. Savenko, S. (2004). Igor Stravinsky. Moscow: Arkaim [in Russian].
Stravinsky, I. (2012). Khronika. Poetika [Chronicle. Poetics]. Moscow; St. Petersburg: Tcentr gumanitarnykh initciativ [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Є. Ю. Ареф’єва

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.