РОЛЬ СЛАВІЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ В ОБРАЗНО-СМИСЛОВІЙ ТА ІНТОНАЦІЙНІЙ КОНЦЕПЦІЇ «ПОТОПА» І. СТРАВИНСЬКОГО

Анжеліка Анатоліївна Татарнікова

doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188669

Автор(и)

Анжеліка Анатоліївна Татарнікова Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0002-6310-8276

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188669

Ключові слова:

«Потоп» І. Стравинського, містерія, серійність у творчості І. Стравинського, Te Deum, Sanctus

Анотація

Мета статті – виявлення інтонаційно-смислової специфіки відтворення образів хваління-славослів’я в концепції «Потопа» І. Стравинського. Актуальність теми визначена ключовою роллю творчої фігури І. Стравинського для культури ХХ ст. та затребуваністю його спадщини в сучасній виконавській практиці. Композитор не тільки відкрив нові горизонти в музичному мистецтві, але й узагальнив таку найважливішу якість культурної парадигми епохи, як стильове різноманіття. Твори автора, особливо пізнього періоду, та їх духовна складова і нині потребують ґрунтовного дослідження в сучасному мистецтвознавстві. Методологічна основа роботи базується на інтонаційній концепції музики в аспектах стилістичного й етимологічного аналізу, а також на міждисциплінарному й історико- культурологічному підходах, що дають змогу виявити духовні та жанрово-інтонаційні особливості трактування славільної семантики в зазначеному творі композитора. Наукова новизна. Уперше узагальнено духовно-смислову, жанрово-інтонаційну та драматургічну роль поетики Te Deum та Sanctus в композиційному цілому містеріального задуму «Потопу» І. Стравинського. Висновки. «Потоп» І. Стравинського, створений на перетині різноманітних жанрових традицій (опера, кантата, балет), які поєднані типологічними ознаками містерії («телемістерії»), символізує базові духовно-стильові настанови композитора в пізній період його творчої діяльності, зверненої до біблійної тематики. Славословні розділи «Потопу» І. Стравинського (Te Deum та Sanctus) репрезентують, з одного боку, жанрово-стильові шукання автора, що відкриває для себе інтонаційно-семантичні можливості серійної техніки, яка в загальній концепції твору стає символом «Вселенського порядку». З іншого боку, вони визначають духовно- релігійні настанови світовідчуття І. Стравинського, які засвідчують схильність митця до екуменізму в дусі традицій «Неподіленої церкви» та її східнохристиянської ґенези.

Біографія автора

Анжеліка Анатоліївна Татарнікова, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Кандидат педагогічних наук, докторантка

Посилання

Arkelova, A.O. (2002). Tvorcheskie printcipy I. Stravinskogo v svete neomifologizma kultury Rossii nachala XX veka [The creative principles of I. Stravinsky in the light of the neomythologism of Russian culture at the beginning of the twentieth century]. (PhD Dissertation). Moscow State Conservatory, Moscow [in Russian].

Chernukha, Z. (2016). Strukturoobrazuiushchaia funktciia mifa i "novaia misterialnost" v "Potope " I. Stravinskogo [The structure-forming function of the myth and the "new mystery" in "The Flood" by I. Stravinsky]. In A.V. Krylova (Ed.), Problemy sinteza iskusstv v sovremennoi muzykalnoi kulture [Problems of Synthesis of Arts in Contemporary Musical Culture] (pp. 157-164). Rostov-on-Don: Izdatelstvo RGK im. S.V. Rakhmaninova [in Russian].

Eremenko, G.A. (2014). Muzykalnye kody Renessansa v tvorchestve I.F. Stravinskogo [The musical codes of the Renaissance in the work of I. Stravinsky]. Vestnik muzykalnoi nauki, 4(6), 78-87 [in Russian].

Glivinskii, V.V. (1995). Pozdnee tvorchestvo I.F. Stravinskogo: Issledovanie [Late works of I. Stravinsky: Study]. Donetsk: Donechchyna [in Russian].

Khvala [Praise]. (1990). In K. Leon-Diufur, Zh. Liuplasi, A. Zhorzh, P. Grelo, Zh. Giie, & M.-F. Lakan (Eds.), Slovar bibleiskogo bogosloviia [Dictionary of Biblical Theology]. Brussels: Zhizn s Bogom. Retrieved from http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm [in Russian].

Kolpakova, G.S. (2010). Iskusstvo Vizantii. Rannii i srednii periody [The art of Byzantium. Early and middle periods]. St. Petersburg: Azbuka-klassika [in Russian].

Kuranova, Iu.A. (2016). Modus misterialnosti v muzykalnom predstavlenii "Potop" I. Stravinskogo – R. Krafta [The modus of mystery in the musical performance "The Flood" by I. Stravinsky – R. Kraft]. Muzykalnaia akademiia, 3, 112-118 [in Russian].

Kuranova, Iu.A. (2017). Modus misterialnosti v muzykalnom teatre I.F. Stravinskogo ("Vesna sviashchennaia", "Persefona", "Potop") [The modus of mystery in the musical theater of I. Stravinsky ("The Rite of Spring", "Persephone", "The Flood"). (PhD Dissertation). Gnessin Russian Academy of Music, Moscow [in Russian].

Lukashova, E.N. (2015). Vliianie pravoslavnykh traditcii na tvorchestvo I.F. Stravinskogo [The influence of Orthodox traditions on the work of I. Stravinsky]. Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i iuridicheskie nauki, kulturologiia i iskusstvovedenie. Voprosy teorii i praktiki, 9 (pt. 1), 110-112 [in Russian].

Muravska, O.V. (2017). Skhidnokhrystyianska paradyhma yevropeiskoi kultury i muzyka XVIII–XX stolit [East- Christian paradigm of the European culture and music of the XVIII–XX centuries] [Monograph]. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].

Opalei, E.N. (2017). Khory I.F. Stravinskogo na liturgicheskie teksty: k voprosu o rabote po sluzhebno-pragmaticheskoi modeli [The Stravinsky’s choirs on the liturgical texts: revisiting the work on the liturgical and pragmatic model]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Kulturologiia i iskusstvovedenie, 26, 93-100 [in Russian].

Savenko, S. (2001). Mir Stravinskogo [Stravinsky’s World] [Monograph]. Moscow: Kompozitor [in Russian].

Stravinsky, I. (1963). Khronika moei zhizni [Chronicle of my life]. Leningrad: Gosmuzizdat [in Russian].

Stravinsky, I. (1971). Dialogi. Vospominaniia. Razmyshleniia. Kommentarii [Dialogues. Memories. Reflections. Comments]. Leningrad: Muzyka [in Russian].

Trubetckoi, E. (1913). Predislovie [Foreword]. In V. Solovev, Vladimir Sviatoi i khristianskoe gosudarstvo i Otvet na korrespondentciiu iz Krakova [St. Vladimir and Christian State and response to correspondence from Krakow] (G.A. Rachinskii, Trans., pp. 5-11). Moscow: Tovarishchestvo tipografii A.I. Mamontova [in Russian].

Varuntc, V.P. (Comp.). (1988). I. Stravinsky – publitcist i sobesednik [I. Stravinsky – publicist and interlocutor]. Moscow: Sovetskii kompozitor [in Russian].

Zhulkovskyi, B. (2018). Ihor Stravynskyi i pravoslavna tserkva [Igor Stravinsky and the Orthodox Church]. Nova pedahohichna dumka, 1 (93), 147-150 [in Ukrainian].