СПЕЦИФІКА ІННОВАЦІЙНОГО МИСЛЕННЯ ФАХІВЦЯ В МУЗИЧНОМУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188675Ключові слова:
фахова специфіка музиканта, новаційне мислення, музичний професіоналізм, ренесансна діалогіка, предметний зміст діяльності музиканта-фахівцяАнотація
Мета статті – виявити художню специфіку артистичної діяльності ґрунтуючись на мисленнєвому механізмі, у якому закладена готовність до нових творчих акцій. Методологічною базою дослідження є принципи аналізу й синтезу, які дали змогу визначити специфіку інноваційного мислення в музичному професіоналізмі на основі розробок творчої психології. Також застосовано порівняльний, історичний, психологічно-установочний підходи та метод мистецтвознавчої стильової компаративістики. У статті розглядаються поняття «інновація» у професійній діяльності музиканта-фахівця й педагога, а також механізм художнього мислення та специфіка артистичної діяльності, що ґрунтується на мисленнєвому механізмі, у якому закладена готовність до новотворчих акцій. Стверджується, що свідомість виконує роль системоутворюючого фактора, вона є детермінантою змін у діяльності, внутрішньою, сутнісною передумовою її розвитку. Висвітлюється готовність до інновацій як прояв складного новотвору в структурі особистості, її музично-творчій діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у виділенні загальних механізмів аперцепції й адаптації у творенні інноваційного виходу музиканта-фахівця, для якого смислове навантаження асоційованої програмності музичних творів та усвідомлення високої значущості формального музичного тексту є джерелом творчого відкриття і звершення. Висновки. Доведено, що передумовами виникнення інновацій у професійній діяльності музиканта-митця, педагога є його індивідуальна свідомість, для якої властива відкритість і до оволодіння нормативами й типологіями, і до «адаптації» стосовно вражень та здобутків буття. Індивідуальна свідомість творчого працівника черпається в механізмах тропування-метафоризації, що зумовлюють не тільки смисл-структуру образу-твору, який проявляється не лише в матеріальних продуктах праці, але й у принципах мислення в процесі відтворення фахової когорти, тобто в педагогічних закладах.
Посилання
Alshvang, A.A. (1977). Liudvig van Betkhoven : ocherk zhizni i tvorchestva [Ludwig van Beethoven: an essay on Life and Oeuvre]. Moscow: Muzyka [in Russian].
Barbier, P. (2006). Istoriia kastratov [Castratos’ history]. (E. Rabinovich, Trans.). St. Petersburg: Izdatelstvo Ivana Limbakha [in Russian].
Borev, Iu.B. (1988). Estetika [Aesthetics] (4th ed.). Moscow: Politizdat [in Russian].
Gegel, G. (1958). Sochineniia [Writings] (P.S. Popova, Trans., Vol. 14, Pt. 3). Moscow: Izdatelstvo sotcialno- ekonomicheskoi literatury [in Russian].
Martynov, V.I. (2000). Kultura, ikonosfera i Bogosluzhebnoe penie Moskovskoi Rusi [Culture, Iconosphere and Worship of Moscow Russia]. Moscow: Progress-Traditciia [in Russian].
Petrovskii, A.V. (2007). Psikhologiia i vremia [Psychology and time]. Moscow: Piter [in Russian].
Shevchenko, L.M. (2000). Formirovanie gotovnosti muzykanta-pedagoga k innovatciiam v professionalnoi deiatelnosti [Formation of the openness of a teacher of music for innovations in professional activity]. (Сandidate’s thesis). South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Odessa [in Russian].
Shchedrovitckii, G.P. (2005). Myshlenie. Ponimanie. Refleksiia [Thinking. Understanding. Reflection]. Moscow: Nasledie MMK [in Russian].
Toporov, V.N. (1988). O rituale. Vvedenie v problematiku. Arkhaicheskii ritual v folklornykh i ranneliteraturnykh pamiatnikakh [About the ritual. Introduction to the issue. Archaic ritual in folklore and early literary monuments]. Moscow: Nauka [in Russian].
Vygotskii, L.S. (2019). Psikhologiia iskusstva [Art psychology]. Moscow: Eksmo [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Л. М. Шевченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.