Специфіка інноваційного мислення фахівця в музичному професіоналізмі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188675Ключові слова:
фахова специфіка музиканта, новаційне мислення, музичний професіоналізм, ренесансна діалогіка, предметний зміст діяльності музиканта-фахівцяАнотація
Мета статті – виявити художню специфіку артистичної діяльності ґрунтуючись на мисленнєвому механізмі,
у якому закладена готовність до нових творчих акцій. Методологічною базою дослідження є принципи аналізу
й синтезу, які дали змогу визначити специфіку інноваційного мислення в музичному професіоналізмі на основі
розробок творчої психології. Також застосовано порівняльний, історичний, психологічно-установочний підходи та
метод мистецтвознавчої стильової компаративістики. У статті розглядаються поняття «інновація» у професійній
діяльності музиканта-фахівця й педагога, а також механізм художнього мислення та специфіка артистичної
діяльності, що ґрунтується на мисленнєвому механізмі, у якому закладена готовність до новотворчих акцій.
Стверджується, що свідомість виконує роль системоутворюючого фактора, вона є детермінантою змін у діяльності,
внутрішньою, сутнісною передумовою її розвитку. Висвітлюється готовність до інновацій як прояв складного
новотвору в структурі особистості, її музично-творчій діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у виділенні
загальних механізмів аперцепції й адаптації у творенні інноваційного виходу музиканта-фахівця, для якого
смислове навантаження асоційованої програмності музичних творів та усвідомлення високої значущості
формального музичного тексту є джерелом творчого відкриття і звершення. Висновки. Доведено, що передумовами
виникнення інновацій у професійній діяльності музиканта-митця, педагога є його індивідуальна свідомість, для
якої властива відкритість і до оволодіння нормативами й типологіями, і до «адаптації» стосовно вражень та здобутків
буття. Індивідуальна свідомість творчого працівника черпається в механізмах тропування-метафоризації, що
зумовлюють не тільки смисл-структуру образу-твору, який проявляється не лише в матеріальних продуктах праці, але
й у принципах мислення в процесі відтворення фахової когорти, тобто в педагогічних закладах.
Посилання
Alshvang, A.A. (1977). Liudvig van Betkhoven : ocherk zhizni i tvorchestva [Ludwig van Beethoven: an essay on Life and Oeuvre]. Moscow: Muzyka [in Russian].
Barbier, P. (2006). Istoriia kastratov [Castratos’ history]. (E. Rabinovich, Trans.). St. Petersburg: Izdatelstvo Ivana Limbakha [in Russian].
Borev, Iu.B. (1988). Estetika [Aesthetics] (4th ed.). Moscow: Politizdat [in Russian].
Gegel, G. (1958). Sochineniia [Writings] (P.S. Popova, Trans., Vol. 14, Pt. 3). Moscow: Izdatelstvo sotcialno- ekonomicheskoi literatury [in Russian].
Martynov, V.I. (2000). Kultura, ikonosfera i Bogosluzhebnoe penie Moskovskoi Rusi [Culture, Iconosphere and Worship of Moscow Russia]. Moscow: Progress-Traditciia [in Russian].
Petrovskii, A.V. (2007). Psikhologiia i vremia [Psychology and time]. Moscow: Piter [in Russian].
Shevchenko, L.M. (2000). Formirovanie gotovnosti muzykanta-pedagoga k innovatciiam v professionalnoi deiatelnosti [Formation of the openness of a teacher of music for innovations in professional activity]. (Сandidate’s thesis). South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Odessa [in Russian].
Shchedrovitckii, G.P. (2005). Myshlenie. Ponimanie. Refleksiia [Thinking. Understanding. Reflection]. Moscow: Nasledie MMK [in Russian].
Toporov, V.N. (1988). O rituale. Vvedenie v problematiku. Arkhaicheskii ritual v folklornykh i ranneliteraturnykh pamiatnikakh [About the ritual. Introduction to the issue. Archaic ritual in folklore and early literary monuments]. Moscow: Nauka [in Russian].
Vygotskii, L.S. (2019). Psikhologiia iskusstva [Art psychology]. Moscow: Eksmo [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Л. М. Шевченко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.