ДО ПИТАННЯ ПРО СИМБІОТИЧНУ ТРАНСФОРМАЦІЮ ДИЗАЙНУ І АРХІТЕКТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188685Ключові слова:
дизайн, архітектура, міжвидові взаємодії, біфункціональні види мистецтваАнотація
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей симбіотичної трансформації в проектній діяльності дизайнерів і архітекторів. Отримані дані можуть бути використані для подальшого уточнення інтеграції методів дизайнерського і архітектурного проектування, що позначилися в мистецтві постмодернізму другої половини XX ст. і, ймовірно, отримають подальший розвиток в XXI ст. Методи дослідження. В процесі дослідження був застосований комплекс загальнонаукових методів (історико-порівняльний, хронологічний, метод термінологічного аналізу), що сприяв виявленню й розгляду низки професійних закономірностей, властивих дизайнерській та архітектурній практиці. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні взаємодії дизайну і архітектури та їх проектних результатів на сучасному етапі. Висновки. Виявлені особливості симбіотичної трансформації дизайну та архітектури припускають необхідність уточнення і перегляду смислового навантаження спеціальності. Може бути розглянуте питання спеціалізованої підготовки універсального фахівця, знання і навички якого дозволять комплексно вирішувати поставлені завдання з більш чітким розумінням відповідальності. Така універсальність сприятиме оптимізації процесу узгодження тих чи тих етапів проєкту, що нерідко спричиняють втрати і за часом, і за якістю, зумовлені тривалим ознайомленням працівника із проєктними даними й матеріалами, а також свідчитиме про професійну цінність і затребуваність фахівця.
Посилання
Buriak, A.P. (2013). Protsessy i instituty vosproizvodstva arkhitekturnogo professionalizma v otechestvennoi arkhitekture 2-i pol. XX – nach. XXI vv. [Processes and institutions of reproduction of architectural professionalism in the domestic architecture of the 2nd half of the 20th – beg. of the 21st centuries]. (Abstract of DSc Dissertation).Kharkiv National University of Construction and Architecture, Kharkiv [in Russian].
Kagan, M.S. (1972). Morfologiya iskusstva (Pt. 1–3: Istoriko-teoreticheskoe issledovanie vnutrennego stroeniia mira iskusstv) [Morphology of art. Pt. 1-3: Historical and theoretical study of the internal structure of the art world]. Leningrad: Iskusstvo. Leningradskoe otdelenie [in Russian].
Mikhailova, A.S. (2013). "Polilineinost" kak printsip sovremennoi traktovki istorii dizaina [Polylinearity as a principle of modern interpretation of design history]. Bulletin of the Orenburg State University, 1, 48-52 [in Russian].
Mironenko, V.P. (2012). Arkhitektura, dizain, ergonomika [Architecture, design, ergonomics] (2nd ed.). Belgorod: BGTU [in Russian].
Monakhova, L.P. (2011). Stilevye prioritety i kultura povsednevnoi realnosti v proektnom myshlenii vtoroi poloviny XX veka [Style priorities and the culture of everyday reality in the design thinking of the second half of the 20th century]. In Problemy dizaina (pp. 567-603). Moscow: NII teorii i istorii izobrazitelnykh iskusstv RAKh [in Russian].
Nekrasov, A.I. (1994). Teoriia arkhitektury [Theory of Architecture]. Мoscow : Strojizdat [in Russian].
Romanenko, M.V., & Kholodova, L.P. (2018). Metodika obucheniia sovremennykh "dizainerov sredy" i ikh vliianie na proektnuiu praktiku [Methods of teaching of modern "environment designers" and their influence on project practice]. In The New Ideas of New Century – 2018, Proceedings of the 18th International Scientific Conference (Vol. 2, pp. 494-499). Khabarovsk: Pacific National University Publishing [in Russian].
Ulianov, P.A. (2017). Remeslennaia traditciia datskogo dizaina [Handicraft tradition of Danish design]. Proektor. Subektivnoe osveshchenie voprosov dizaina, 1 (31), 76-77 [in Russian].
Vlasov, V.G. (2009). Teoretiko-metodologicheskie kontceptcii iskusstva i terminologiia dizaina [Theoretical and methodological concepts of art and design terminology]. (Abstract of DSc Dissertation). St. Petersburg University, St. Petersburg [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вергунова Наталія Сергіївна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.