СПЕЦИФІКА ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ВИМІРІВ ОДЯГУ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188696Ключові слова:
мода, етнокультура, аматорська культура, міф рефлективний, міф художнійАнотація
Мета дослідження – розглянути соціокультурні детермінанти у формуванні етнокультурних технологій сценізму в одязі з визначенням ієрархічних рівнів його проявів та ознак. Методологія дослідження базується на проблемно-хронологічному та історико-порівняльному методах, які дали змогу виділити з об’єкта дослідження ряд проблем та висвітлити особливості й систему наслідування в етнокультурі одягу; аналітичний принцип допоміг з’ясувати значення та місце стилізації й етнореконструктивного моделювання модного простору в загальносвітовій культурі, а соціально-психологічний – наявність соціального запиту на розвиток національних традицій та загальнокультурної функції культурно-цінного видовища як утвердження цінностей спільності та особистості. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні етнографічного одягу як своєрідного модельного простору та семантичної маркерності українського етнікосу, який моделює хтонічну символіку, а також у висвітленні етномоди як культурної цілісності. Висновки. З’ясовано, що етнокультура як метафізична основа реконструюється будь-якою іншою системою культурних практик, живе в різних контекстах рефлексії як відгук на цінності втраченого фольклорного буття, фольк-моди; близькою до етнокультури є аматорська культура. Як космоцентричний фактор єдності людини в її родовому вимірі та світі, етнокультурний одяг є антроповимірним (антропним) феноменом, який намагається тіло людини зробити космічним, описати його в космічних архетипах. Отже, семантична маркерність українського етнікосу моделює хтонічну символіку. Доведено, що, етнокультура як реконструктивна парадигма сучасності орієнтована на дві моделі: музеєфікацію середовища, етнорегенерацію ремесел, декоративно-прикладного мистецтва і певну «макетизацію» образу часу в скансенах, етнічному моделюванні костюма та ін.
Посилання
Abyzov, V.A. (Ed.). (2015). Liudyna u prostori suchasnoi kultury. Dyzain v konteksti kulturnykh praktyk suchasnosti (moda, reklama, shou-biznes, estrada, turystychna diialnist) [Man in the space of modern culture. Design in the context of contemporary cultural practices (fashion, advertising, show business, pop music, tourist activity)], Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference, Kyiv, March 25–26 2015. Kyiv: Universytet "Ukraina" [in Ukrainian].
Khrenov, N.A. (2006). Zrelishcha v epokhu vosstaniia mass [Spectacles in the era of the mass rebellion]. Moscow: Nauka [in Russian].
Lehenkyi, Yu.H. (2000). Dyzain: kulturolohiia ta estetyka [Design: cultural studies and aesthetics]. Kyiv: KDUTD [in Ukrainian].
Lehenkyi, Yu.H. (2003). Filosofiia mody XX stoletiia [Fashion philosophy of the 20th century]. Kyiv: KNUKiM Publishing [in Russian].
Lehenkyi, Yu.H. (2006). Istoriia dyzainu [Design history]. Kyiv: DAKKKiM [in Ukrainian].
Lehenkyi, Yu.H. (2008). Dyzain odiahu [Clothing design]. Kyiv: KNUKiM Publishing [in Ukrainian].
Lehenkyi, Yu.H. (2018). Estetyka ukrainskoho etnodyzainu [Aesthetics of Ukrainian Ethnic Design] [Monograph]. Kyiv: Universytet "Ukraina" [in Ukrainian].
Morin, E. (2005). Metod. Priroda Prirody [La Methode. La Nature de la Nature] (E.N. Kniazeva, Trans.). Moscow: Progress-Traditciia [in Russian].
Potebnia, A.A. (1976). Estetika i poetika. Istoriia estetiki v pamiatnikakh i dokumentakh [Aesthetics and poetics. The history of aesthetics in monuments and documents]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Stepanenko, M.I. (Ed.). (2019). Etnodyzain u konteksti ukrainskoho natsionalnoho vidrodzhennia ta yevropeiskoi intehratsii [Ethnodesign in the Context of Ukrainian National Revival and European Integration] (Pt. 3). Poltava: PNPU imeni V.H. Korolenka [in Ukrainian].
Zakharzhevskaia, R.V. (2005). Istoriia kostiuma. Ot antichnosti do sovremennosti [The history of the costume. From Antiquity to Contemporary] (3rd ed.). Moscow: RIPOL Klassik [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 М. В. Сорока
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.