САКРАЛЬНИЙ ОБРАЗ КОСІВСЬКОЇ МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188701Ключові слова:
мальована кераміка, косівські майстри, сакральна тематика, кахлі, іконопис, сюжетні композиції, етномистецтво ГуцульщиниАнотація
Мета дослідження – з’ясувати серед орнаментально-сюжетної палітри розписів у косівській мальованій кераміці сакральний образний зміст тематичних сюжетних композицій; відобразити етапи розвитку цього жанру в декоруванні косівської мальованої кераміки. У методології дослідження використано метод порівняного аналізу форм, способів декорування та призначення виробів XIX–XXI ст. Наукова новизна. Уперше локалізовано сюжетну палітру розписів у косівській мальованій кераміці в контексті сакральної тематики, оскільки означена тема ще не розглядалася в мистецтвознавстві як окреме питання. Акцентовано увагу на особливостях художнього розпису керамічних виробів залежно від призначення і застосування їх в літургії православних чи католицьких храмів та у вжитку хатніх інтер’єрів. Висновки. Виявлено, що сакральна тематика в мальованій кераміці міста Косів (Івано-Франківська область) мала значне поширення і стала затребуваною в середині XIX – на початку XXІ ст. Особливого образного змісту вироби релігійного характеру набули сьогодні. У більшості випадків вони призначені для облаштування житлових інтер’єрів або ж є подарунковими речами, сувенірами. Серед асортименту виробів релігійного призначення найбільш вираженим та вживаним у церковній літургії, домашньому вжитку й обрядовості був свічник (найбільшу популярність мав свічник-трійця) та «кропільнички», які слугували для інтер’єру храмів римо-католицького віросповідання. Інші сакральні вироби (ікони, миски із зображенням святих) виготовлялися для хатнього інтер’єру, вони були неканонічними. Гуцульська мальована кераміка в творах сучасних місцевих керамістів набула нового образного забарвлення.
Посилання
Arsenych, P.I., Bazak, M.I., Boltarovych, Z.Ye., Hlushko, M.S., Hontar, I.O. … Yaremko, V.I. (1987). Hutsulshchyna: Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia [Hutsulshchyna: Historical and Ethnographic Study]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Goberman, D.N. (1980). Iskusstvo gutculov [Hutsuls art]. Moscow: Sovetskii khudozhnik [in Russian].
Hryniuk, M.M. (2013). Obraznyi svit Valentyny Dzhuraniuk [Valentyna Dzhuranyuk’s visual world]. Chernivtsi: Druk- Art [in Ukrainian].
Hryniuk, M.M. (2014, May 20). Kosivska malovana keramika v realiiakh sohodennia [Kosiv painted ceramics in the realities of today]. Kafedra dyzainu Kosivskoho instytutu prykladnoho ta dekoratyvnoho mystetstva Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. Retrieved from https://artkipdm.kosiv.org.ua/2014/05/20/989/ [in Ukrainian].
Ivashkiv, H. (2012). Keramika v rytuali bozhestvennoi liturhii [Ceramics in the Divine Liturgy Ritual]. Narodoznavchi zoshyty, 3, 497-516 [in Ukrainian].
Kolupaieva, A. (2012). Do istorii tserkovno-obriadovoi keramiky v Ukraini (XI – pochatku XXI st.) [On the history of church-ceremonial ceramics in Ukraine (11th – early 21st centuries)]. Narodoznavchi zoshyty, 3, 469-496 [in Ukrainian].
Lashchuk, Yu.P. (1956). Hutsulska keramika [Hutsuls ceramics]. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo literatury z budivnytstva i arkhitektury URSR [in Ukrainian].
Patsai, T. (2018). Etnohrafichni ekspedytsii tovarystva pryiateliv Hutsulshchyny [Ethnographic expeditions of the Society of Friends of Hutsulschyna]. Narodoznavchi zoshyty, 1, 112-124 [in Ukrainian].
Skachenko O.O., & Hryniuk, M.M. (2016). Kosivska malovana keramika yak fenomen ukrainskoi kultury [Kosiv painted ceramics as a phenomenon of Ukrainian culture]. Kyiv: KNUKiM Publishing [in Ukrainian].
Slobodian, O.O. (Comp.). (1982). Pavlyna Tsvilyk: Albom. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Slobodian, O.O. (2017). Keramichne vyrobnytstvo v arkheolohichnykh pamiatkakh Prykarpattia [Ceramic production at the archaeological sites of Prykarpattia]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv, 33, 5-13 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 М. Гринюк, М. Чорний
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.