ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ КАНОНІЧНОГО КУЛЬТОВОГО ЖИВОПИСУ РУСИ-УКРАЇНИ XIII–XIV СТ.

Автор(и)

  • Віталій Романович Козінчук ПЗВО «Івано-Франківська Академія Івана Золотоустого», Україна https://orcid.org/0000-0002-8518-5686

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207629

Ключові слова:

канон, ікона, іконописний канон, іконописні правила, мистецтво, мистецтвознавство

Анотація

Мета статті – проаналізувати стан наукового осмислення канону в українському та зарубіжному мистецтвознавстві; з’ясувати емоційні, експресивні й живописні стильові особливості в канонічному культовому живописі Руси-України XIII–XIV ст. Методологія дослідження полягає у поєднанні оглядово-аналітичного аналізу та методів пізнання (для об’єктивного аналізу наукової літератури й історичних джерел, що відображають основні тенденції розвитку та функціонування іконографічного канону); соціокультурної методології (розглянуто давнє українське культове мистецтво як складник християнського живопису Київської церковної традиції); соціокультурний підхід (для з’ясування єдності основоположних східно-християнських естетичних принципів); історичний метод (для розгляду історичних етапів становлення і трансформації іконописного канону); феноменологічний метод (для осмислення вагомості сакрального мистецтва). Наукова новизна статті полягає в тому, що в українському мистецтвознавстві вперше проводиться дослідження, присвячене темі іконографічного канону як важливому художньому принципу вітчизняного іконопису; проаналізовано стан наукового осмислення канону; з’ясовано емоційні, експресивні й живописні стильові особливості в канонічному культовому живописі Руси-України XIII–XIV ст. Висновки. З’ясовано роль канону в художній системі церковного мистецтва, його вплив на художнє сприйняття; розглянуто принципи взаємозв’язку канону з культовим мистецтвом та ін. Виявлено, що в процесі історичного розвитку церковного мистецтва іконографічний канон на теренах Руси-України поступово руйнувався (модифікувався). Констатується, що ізографічний канон був переважно натхненником для маловідомих великих іконописців минулого.

Біографія автора

Віталій Романович Козінчук, ПЗВО «Івано-Франківська Академія Івана Золотоустого»

Доктор філософії, доцент

Посилання

Bychkov, V. V. (1997). Vizantiiskaia estetika: Teoreticheskie prolemy [Byzantine aesthetics: Theoretical problems]. Iskusstvo [in Russian].

Firigos, A. (2017). Vstup do istorii patrystychnoi ta vizantiiskoi filosofii: Vid pochatkiv khrystyianstva do ikonoborstva [Introduction to the History of Patristic and Byzantine Philosophy: From the Beginnings of Christianity to Iconoclasm] (S. Uhryn, Trans.). Publisher of Ukrainian Catholic University [in Ukrainian].

Hrushevsky, M. (1991). Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Rus] (Vol. 1). Naukova dumka [in Ukrainian].

Komarnytskyi, A., & Ziatyk, B. (2019). Sviatyni Kniazhoi Ukrainy [Sacred Relics of Princely Ukraine]. Svichado [in Ukrainian].

Lazarev, V. N. (1971). Vizantiiskaia zhivopis [Byzantine painting]. Nauka [in Russian].

Stepovyk, D. (2013). Nova ukrainska ikona XX i pochatku XXI stolit: Tradytsiina ikonohrafiia ta nova stylistyka [The New Ukrainian Icon of the 20th and the beginning of the 21st centuries: Traditional Iconography and New Stylistics]. Misioner [in Ukrainian].

Vagner, G. K. (1974). Problema zhanrov v drevnerusskom iskusstve [The problem of genres in old Rus art]. Iskusstvo [in Russian].

Vagner, G. K. (1987). Kanon i stil v drevnerusskom iskusstve [Canon and style in old Rus art]. Iskusstvo [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-14

Як цитувати

Козінчук, В. Р. (2020). ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ КАНОНІЧНОГО КУЛЬТОВОГО ЖИВОПИСУ РУСИ-УКРАЇНИ XIII–XIV СТ. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (42), 29–35. https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207629

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА