ВИРАЖАЛЬНА ЕМОТИВНІСТЬ ТІЛЕСНОСТІ У СУЧАСНОМУ ВІЗУАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Майкл Д. Мерфі

doi:10.31866/2410-1176.42.2020.207631

Автор(и)

Майкл Д. Мерфі Національна академія образотворчогомистецтва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-0174-4610

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207631

Ключові слова:

емотивність, виражальне, зображальне, експресія, оголене тіло, еротичне тіло, «українське тіло», візуальне мистецтво

Анотація

Мета статті – дослідити емотивні параметри зображення тілесності та представити методологічні параметри виражальної емотивності у мистецтвознавчому аналізі тіла, ню, еротики, оголеного тіла. Для реалізації цього завдання досліджується зміст і сенс поняття «емотивність», що впроваджується в сучасний мистецтвознавчий дискурс для комплексного аналізу процесу візуалізації тілесного в образотворчому мистецтві. Методологія дослідження полягає у порівнянні понять «емотивність», «вираження» та «експресія», з’ясуванні їх евристичного потенціалу для аналізу специфіки візуалізації оголеного тіла, еротичної тілесності у візуальному мистецтві. Наукова новизна. В контексті методології емотивності доводиться доцільність «вбудувати» у даний дискурс так зване «українське тіло», тобто ню-зображення у творах українських художників. «Українське тіло» в палітрі сучасного мистецтвознавства та художньої практики виступає емотивною реакцією на світоглядні зміни, що виражаються в конструюванні нових ідеалів, нових героїв, актуальних маркерів цінностей (наприклад, «тіло-свобода», «тіло-війна», «тіло-ґендер»). Зміст даного концепту розкривається через дотичні поняття – «вираження» та «експресія», що стали генеральними у філософсько-естетичних розвідках філософів, теоретиків мистецтва Бенедетто Кроче та Робіна Джорджа Коллінґвуда. Спираючись на розуміння сутності мистецтва як вираження (Кроче), доводиться принцип зображального як емотивно-виражального. Висновки. На прикладі зіставлення класичних та некласичних параметрів зображення тіла в такому ж аспекті з’ясовується зміст понять «зображальне» та «художнє», їх нетотожність. Підкреслюється, що така відмінність яскраво унаочнюється в сучасних мистецьких практиках зображень тілесного (перформансах, медіа-арті, фото-арті тощо), коли зображальна фіксація тіла не є його художнім втіленням. Доводиться значення емотивності у сприйнятті мистецтва як співтворчості, коли сенси віднаходяться поза межами самого твору. Тіло із тіла зображального у мистецтві сьогодення перетворюється на тіло виражальне.

Біографія автора

Майкл Д. Мерфі, Національна академія образотворчогомистецтва та архітектури

Аспірант

Посилання

Agamben, G. (2014). Nagota [Nudity] (M. Lepilova, Trans.). Griundrisse [in Russian].

Akkash, O. (2016). Ukrainske vizualne mystetstvo ta mozhlyvosti kontseptualizatsii suchasnosti [Ukrainian visual arts and the possibilities of conceptualising modernity]. Suchasne mystetstvo, 12, 31-42 [in Ukrainian].

Barthes, R. (2003). Sistema Mody. Stati po semiotike kultury [Fashion System. Articles on the semiotics of culture] (S. N. Zenkin, Trans.). Izdatelstvo imeni Sabashnikovykh [in Russian].

Baudrillard, J. (2000). Simvolicheskii obmen i smert [Symbolic exchange and death] (S. N. Zenkin, Trans.). Dobrosvet [in Russian].

Clark, K. (2004). Nagota v iskusstve: issledovanie idealnoi formy [The Nude: A Study in Ideal Form] (M. V. Kurennoi, I. V. Kytmanova, & A. T. Tolstova, Trans.). Azbuka-Klassika [in Russian].

Collingwood, R.G. (1999). Printcipy iskusstva [The Principles of Art] (A. G. Rakina, Trans.). Iazyki russkoi kultury [in Russian].

Croce, B. (2000). Estetika kak nauka o vyrazhenii i kak obshchaia lingvistika [Aesthetics as the science of expression and as general linguistics]. Intrada [in Russian].

Fuks, E. (1995). Illiustrirovannaia istoriia eroticheskogo iskusstva [The illustrated history of erotic art]. Respublika [in Russian].

Gilman, S.L. (2014). Sexuality: an illustrated history: representing the sexual in medicine and culture from the Middle Ages to the age of AIDS. Echo Point Books & Media [in English].

Homilko, O. (2001). Metafizyka tilesnosti: kontsept tila u dyskursi [Body metaphysics: the concept of body in discourse]. Naukova dumka [in Ukrainian].

Hundorova, T. (2013). Luzer yak heroi suchasnoi literatury: symptom "khvoroho tila" [The loser as a hero of modern literature: a symptom of a "sick body"]. In Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy: Statti ta esei (pp. 150-204). Hrani-T [in Ukrainian].

Lacan, J. (1979). The Four Fundamental Concepts of Psycho-analysis. Penguin Books [in English].

Lozhenko, I. (2017, July 27). Na mezhi stykhii. U Kyievi tryvaie vystavka "Pliazh i Bereh" khudozhnyka Viktora Sydorenka [At the edge of the elements. Exhibition "Beach and Coast" by artist Viktor Sidorenko continues in Kyiv]. Den. https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/na-mezhi-styhiy [in Ukrainian].

O’Reilly, S. (2015). The Body in Contemporary Art. Thames & Hudson [in English].

Pohorielov, V. (2011). Tilesnist yak katehoriia suchasnoi khudozhnoi kultury [Physicality as a category of contemporary artistic culture]. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 1, 115-117 [in Ukrainian].

Roik, E. (2010). Rozhdennaia Afroditoi [Born Aphrodite]. Biznespoligraf [in Russian].

Savitckaia, L. (2009). Diskurs telesnosti v sovremennom iskusstve Ukrainy [The discourse of corporeality in contemporary art of Ukraine]. MIST: Mystetstvo, istoriia, suchasnist, teoriia, 6, 303-311 [in Russian].

Svintsitska, O. (2013). "Espressióne" ta "espressiva" v linhvistychno-estetychnii kontseptsii B. Croce: metamorfozy perekladu ta interpretatsii. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Filosofiia, 13, 146-152 [in Ukrainian].

Vozniak, T. (2004). A navishcho vse tse?.. [Is there any point?..]. The Independent cultural journal "Ї", 33, 2-5 [in Ukrainian].