ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ ВІЗУАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207634Ключові слова:
цифрова технологія, живопис, техніка, алгоритмічне мистецтво, генеративна нейромережаАнотація
Мета дослідження – на основі аналізу творів сучасного візуального мистецтва, створених з використанням цифрових технологій, з’ясувати специфіку їх застосування та виявити співвідношення традиційного й інноваційного методів в сучасному живописі; вияснити спосіб нанесення фарби та функціональний складник 3D-друку у процесі «виробництва» живописних полотен. Методологічна база дослідження становить комплекс кількох методів: аналітичного – для розгляду історичної та мистецтвознавчої літератури, теоретично-концептуального методу – для характеристики понятійно-термінологічної системи дослідження, а також порівняльно-типологічного – для порівняння традиційних технологій живопису з інноваційними цифровими. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні специфіки запровадження цифрових технологій у візуальне мистецтво. Висновки. Виявлено, що за допомогою технології «штучного інтелекту» можна відтворити втрачені фрагменти зображень. Встановлено, що завдяки технології тривимірного друку можливе не лише виготовлення копій, а й створення авторських художніх композиції. Виявлено, що на основі алгоритмічного аналізу та математичного моделювання можна встановити співвідношення знакових систем музичних і живописних творів та на основі виявлених результатів алгоритмічного обчислення встановити певне співвідношення виразних засобів мистецтв в цифровому (математичному) еквіваленті. Отже, завдяки «штучному інтелекту» можливе синтезування різних видів мистецтва в одному творі та використання методів різних галузей знань. Проаналізувавши факти впровадження цифрових технологій, алгоритмічного аналізу живописних полотен і технології 3D-друку, можна констатувати той факт, що алгоритмічне мистецтво знаходиться лише на першій стадії свого розвитку та має значні перспективи в майбутньому.
Посилання
Askott, R. (2004). Interaktivnoe iskusstvo: na poroge postbiologicheskoi kultury [Interactive Art: On the Threshold of Post-Biological Culture]. In D. Bulatov (Ed.), Biomediale: Sovremennoe obshchestvo i genomnaia kultura [Biomediale: Contemporary Society and Genomic Culture] (pp. 200-214). Yantarnyi skaz [in Russian].
Berger, E. (1961). Istoriia razvitiia tekhniki maslianoi zhivopisi [The history of the development of oil painting techniques]. Izdatelstvo Akademii khudozhestv SSSR [in Russian].
Bystriakova, V., Osadcha, A., & Pilhuk, O. (2017). Innovatsii ta tekhnolohii v suchasnomu mystetstvi [Innovation and Technology in Contemporary Art]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv, 32, 189–199. http://doi.org/10.5281/zenodo.1068902 [in Ukrainian].
Cohn, G. (2018, Oktober 25). AI Art at Christie’s Sells for $432,500. New York Times. https://www.nytimes.com/2018/10/25/arts/design/ai-art-sold-christies.html [in English].
Daum, P., Ribemont, F., & Prodger, Ph. (2006). Impressionist Camera: Pictorial Photography in Europe, 1888–1918. Saint Louis Art Museum [in English].
Feinberg, L. E., & Grenberg, Iu. I. (1989). Sekrety zhivopisi starykh masterov [Secrets of painting by old masters]. Izobrazitelnoe iskusstvo [in Russian].
Galkin, D. V. (2013). Ot vdokhnoveniia mashinami k iskusstvennoi zhizni: etapy razvitiia tekhnologicheskogo iskusstva [From machine inspiration to artificial life: stages in the development of technological art]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Kulturologiia i iskusstvovedenie, 1(9), 44-51 [in Russian].
Grenberg, Yu. I. (1982). Tekhnologiia stankovoi zhivopisi. Istoriia i issledovanie [Easel painting technology. History and research]. Izobrazitelnoe iskusstvo [in Russian].
Lovejoy, M. (2004). Digital Currents: Art in the Electronic Age. Routledge [in English].
Miliutina, Yu. S. (2011). Dyskusiini pytannia shchodo vyznachennia poniat "innovatsiia" ta "novovvedennia" [Discussion questions of the definition of the concepts of "innovation" and "novelty"]. The University Scientific Notes, 4, 454-462 [in Ukrainian].
Molchanova, L. A. (2010). Poniatiia "innovatciia" i "traditciia" v iskusstve [The concepts of "innovation" and "tradition" in art]. In Snitkovskie chteniia [Snitkov readings] (pp. 37-43). Altaiskii dom pechati [in Russian].
Popper, F. (2007). From Technological to Virtual Art. MIT Press [in English].
Prudenko, Ya. (2014, December 17). Klasychni vydy mystetstva v epokhu novitnikh tekhnolohii. Zhyvopys [Classic art in the age of the latest technology. Painting]. Art Ukraine. http://artukraine.com.ua/a/klasichni-vidi-mistectva-vepokhu-novitnikh-tekhnologiy-zhivopis/#.Xo4L_kAzZdg [in Ukrainian].
Ruesseler, A. (2006). The discovery of a Camera obscura in Jan Vermeer van Delft’s painting Die ‘Malkunst’. Zeitschrift für Kunstgeschichte, 69 (4), 541-547 [in English].
Shavlygin, D., & Obmorokova, A. (2015). Integratciia tcifrovogo iskusstva v traditcionnuiu khudozhestvennuiu sredu [Integration of Digital Art into Traditional Artistic Environment]. Bulletin jf the Sout Ural State University. Series: Social Sciences and the Humanities, 15(4), 100-107 [in Russian].
Shcheglov, V. N. [shcheglov]. (2017, January 22). Zhivopis XX st.: osnovy algoritmicheskoi interpretatsii [Painting of the twentieth century: the basics of algorithmic interpretation]. Livejournal. https://shcheglov.livejournal.com/31914. html [in Russian].
Tsuhorka, O. P. (2015). Obrazotvorche mystetstvo i mozhlyvosti novitnikh tekhnolohii [Fine arts and the capabilities of the latest technologies]. Culture and Contemporaneity, 2, 111–118. http://doi.org/10.28925/2078-1687/2018/4/2534 [in Ukrainian].
Viber, Zh. (1961). Zhivopis i ee sredstva [Painting and its means]. Izdatelstvo Akademii khudozhestv SSSR [in Russian].
Zatserkovnyi, V. I., & Karevina, N. P. (2014). Aerokosmichni doslidzhennia Zemli: istoriia rozvytku [Aerospace land: Land development] (Vol. 1). Lohos [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Тетяна Ігорівна Совгира
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.