СЕМАНТИКА МУЗИЧНОЇ МОВИ ДУХОВНИХ КАНТАТ Й. С. БАХА ПАСІОННОГО ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207637Ключові слова:
семантика, музична символіка, принцип мислення, пасіонність, сетеріологічна теоріяАнотація
Мета статті – проаналізувати семантичні аспекти духовних кантат Й. С. Баха пасіонного типу, виявити й розкрити їхню смислову глибину та філософсько-релігійні інспірації. Методологія дослідження базується на застосуванні фундаментальних загальнонаукових методів пізнання, а також спеціальних музикознавчих методів, зокрема аналітичного у вивченні наукової літератури; жанрово-стильового й історико-культурологічного, які сприяють встановленню закономірностей розвитку та специфіки жанру кантати як цілісного художнього об’єкта; герменевтичного методу, що допоміг осягнути філософську глибину бахівських кантат. Семантичний аналіз постає як один із головних та найбільш перспективних методів розшифрування смислових структур духовних кантат Баха пасіонного характеру. Наукова новизна полягає в розкритті семантичних аспектів духовних кантат Й. С. Баха пасіонного типу як носіїв сотеріологічної теорії, що проявляються музично-риторичними фігурами та символікою, у розширенні уявлень про символіко-риторичні принципи мислення композитора. Висновки. Завдяки семантичному аналізу музичної мови духовних кантат Й. С. Баха виявлено, що в кантатах пасіонного типу найбільш повно відобразилася бахівська інтерпретація лютеранства, а саме сотеріологічна теорія, яка розкриває вчення про спасіння. Доведено, що кантати пасіонного типу композитор будує за драматургічним принципом «від страждання до благодаті». Бах застосовує комплекс символіки пасіонності; для відтворення болю і мук Христа він часто використовує риторичну фігуру passus duriusculus як символ страждання. З’ясовано, що занурення в смислову глибину духовних кантат Й. С. Баха пасіонного типу дає підстави по-новому розкрити багатовимірність комплексу одвічних проблем, які сприяють народженню нового сенсу.
Посилання
Berchenko, R. E. (2008). V poiskakh utrachennogo smysla: Boleslav Iavorskii o "Khorosho temperirovannom klavire" [In Search of Lost Meaning: Bolesław Jaworski on "Well-Tempered Clavier"]. Klassika-XXI [in Russian].
Berdennikova, E. (2008). Gomileticheskie traditcii dukhovnykh kantat I. S. Bakha [Homiletic traditions of J. S. Bach’s spiritual cantatas]. Muzychna Ukraina [in Russian].
Blankenburg, W. (1950). In the Sign of Bach. Concordia Theological Monthly, 5, 366-367 [in English].
Blume, F. (1963). Outlines of a New Picture of Bach. Music & Letters, 44(3), 214-227 [in English].
Bodki, E. (1993). Interpretatciia klavirnykh proizvedenii I. S. Bakha [Interpretation of the keyboard works by J. S. Bach] (A. E. Maikapar, Trans.). Muzyka [in Russian].
Druskin, M. S. (1976). Passiony i messy I. S. Bakha [Passions and Masses by J. S. Bach]. Muzyka, Leningrad branch [in Russian].
Druskin, M. S. (1982). Iogann Sebastian Bakh [Johann Sebastian Bach]. Muzyka [in Russian].
Forkel, J. N. (2008). O zhizni, iskusstve i o proizvedeniiakh Ioganna Sebastiana Bakha [On Johann Sebastian Bach’s Life, Genius, and Works] (V. Erokhin, Trans.). Klassika-XXI [in Russian].
Iavorskii, B., & Nosina, V. (2009). Siuity Bakha dlia klavira. O simvolike "Frantcuzskikh siuit" I. S. Bakha [Bach Suite for Clavier. About the Symbolism of "French Suites" by J. S. Bach]. Klassika-XXI [in Russian].
Leahy, A. (1999). The opening chorus of cantata BWV 78, "Jesu, der du meine Seele". Bach, 30(1), 26-41 [in English].
Livanova, T. N. (1980). Muzykalnaia dramaturgiia I. S. Bakha i ee istoricheskie sviazi [J. S. Bach’s Musical Dramaturgy and Its Historical Relations] (Pt. 2). Muzyka [in Russian].
Medushevskii, V. V. (2003). Predmety osmysleniia i analiza v muzyke i drugikh iskusstvakh [Subjects of Comprehension and Analysis in Music and Other Arts]. Music art and culture, 4, 7-15 [in Russian].
Petrov, Iu. P. (1993). Simvolika i dialektika chisel v "Khorosho temperirovannom klavire" I. S. Bakha (I tom) [Symbolism and Dialectics of Numbers in J. S. Bach’s "Well-Tempered Clavier" (I volume)]. Interpretatciia klavirnykh sochinenii I. S. Bakha, 109, 5-32 [in Russian].
Schweitzer, A. (2004). Iogann Sebastian Bakh [Johann Sebastian Bach] (Kh. Strekalovskaia, Trans.). Klassika-XXI [in Russian].
Serenko, S. O. (2004). Khudozhnia kontseptsiia "Mystetstva fuhy" Y. S. Bakha [The Artistic Concept of "Fugue Art" by J. S. Bach]. (Abstract of PhD Dissertation). Odesa State A.V. Nezhdanova Academy of Music, Odesa [in Ukrainian].
Shepelenko, N. (2018). Vtilennia zhanrovoho kanonu oratorii u tvorchosti zakhidnoievropeiskykh i vitchyznianykh kompozytoriv XVII-XXI stolit [Incarnation of the Oratory Genre Canon in the Works of Western European and National Composers of the 17th-21st Centuries]. (PhD Dissertation). Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of Arts, Kharkiv [in Ukrainian].
Zabolotnaia, N. G. (2002). Ob intonatcionno-istoricheskom podkhode k tipologii dukhovnykh kantat I. S. Bakha [On the Intonational-historical Approach to the Typology of J. S. Bach’s Spiritual Cantatas]. Music art and culture, 3, 233-240 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Альона Мирославівна Боршуляк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.