СПЕЦИФІКА КРИТИЧНОГО ПРОСЛУХОВУВАННЯ В МИСТЕЦТВІ ЗВУКОЗАПИСУ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207638Ключові слова:
мистецтво звукозапису, критичне прослуховування, звук, якість звуку, художньо-технічні параметриАнотація
Мета статті – визначити і охарактеризувати особливості критичного прослуховування як стратегії оцінки звукового сигналу в контексті мистецтва звукозапису. Для всебічного розгляду та осмислення означеної проблематики застосовано метод узагальнення та систематизації наукових знань про феномен звуку в галузі музикознавства, а також аналітичний і синтетичний методи, метод музикознавчого аналізу, типологічний та системно-структурний, що посприяли систематизації інформації, дослідженню явища музичного звукозапису в єдності та багатоманітті елементів, визначенню місця критичного прослуховування в мистецтві звукозапису та ін. Наукова новизна. Досліджено специфіку критичного прослуховування та проаналізовано систематичні методи виявлення, оцінювання та формування художніх елементів звукозапису; визначено і охарактеризовано чотири компоненти оцінки якості звуку – спектральний склад, музичний контекст, динамічний контекст та динаміку критичної оцінки прослуховування. Висновки. Мистецтво звукозапису реалізується завдяки вмінню слухати, з метою розпізнавання нюансів і створення професійного якісного запису, а також вмінню використовувати процес запису та технічне обладнання для формування звуку з художньою чуттєвістю. Критичне прослуховування включає в себе оцінку якості звуку для визначення його характерних особливостей відповідно до контексту або виявлення будь-яких небажаних звуків чи характеристик, що впливають на концептуалізацію цілісності музичного твору.
Посилання
Adorno, T. (1991). On the fetish character of music and the regression of listening. In J. Bernstein (Ed.), The culture industry. Routledge [in English].
Casati, R., & Dokic, J. (2011). Sound. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. https://plato.stanford.edu/search/searcher.py?query=Sound [in English].
Diachenko, V. V. (2018). Tvorcha diialnist ukrainskykh zvukorezhyseriv druhoi polovyny XX – pochatku XXI stolittia: teoriia, istoriia, praktyka [Creative activity of Ukrainian sound producers in the second half of the 20th – beginning of the 21st century: theory, history, practice]. (Abstract of PhD Dissertation). National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].
Eisenberg, E. (1987). The recording angel: explorations in phonography. McGraw-Hill [in English].
Gorbunova, I. B. (2017). Kompiuternaia studiia zvukozapisi kak instrument muzykalnogo tvorchestva i fenomen muzykalnoi kultury [Computer recording studio as an instrument of musical creativity and the phenomenon of musical culture]. Society: Philosophy, History, Culture, 2, 87-92. https://doi.org/10.24158/fik.2017.2.21 [in Russian].
Hamilton, A. (2003). The art of recording and the aesthetics of perfection. British Journal of Aesthetics, 43,(4), 345-362. https://doi: 10.1093/bjaesthetics/43.4.345 [in English].
Kocherzhuk, D. V. (2018). Rol i znachenie razvitiia zvukozapisi v oblasti vokalno-estradnogo iskusstva [The role and importance of the development of sound recording in the field of vocal and pop art]. Vesnik Belaruskaga dzjarzhawnaga wniversitjeta kultury i mastactvaw, 1(29), 71-75 [in Russian].
Moylan, W. (2012). The Art of Recording: Understanding and Crafting the Mix. CRC Press [in English].
Nardi, C. (2014). Gateway of Sound: Reassessing the Role of Audio Mastering in the Art of Record Production. Dancecult. Journal of Electronic Dance Music Culture, 6(1), 8-25. https://doi:10.12801/1947-5403.2014.06.01.01 [in English].
O`Callaghan, C. (2007). Sound: a philosophical theory. Oxford University Press. https://doi: 10.1093/acprof:oso/9780199215928.001.0001 [in English].
Rodet, X., Depalle, Ph., & Poirot, G. (1987). Speech Analysis and Synthesis Methods Based on Spectral Envelopes and Voiced/Unvoiced Functions. European Conference on Speech Tech [in English].
Rustamov, A. R.-O. (2013). Zvukovoi obraz prostranstva v strukture khudozhestvennogo iazyka zvukorezhissury [The sound image of space in the structure of the artistic language of sound engineering]. (PhD Dissertation). St. Petersburg University of the Humanities and Social Sciences, St. Petersburg [in Russian].
Schwarz, D., & Rodet, X. (1999). Spectral Envelope Estimation and Representation for Sound Analysis-Synthesis. Proceedings of the ICMC (pp. 351-354). https://pdfs.semanticscholar.org/0f2b/ae5c813a66b44fa36fc2fb7d387d10356bb7.pdf [in English].
Shepsheleva, O. V. (2008). Zvuk v khorakh a cappella otechestvennykh kompozitorov poslednei treti XX veka: soderzhatelnyi aspekt [Sound in choirs a cappella of domestic composers of the last third of the 20th century: substantial aspect]. (Abstract of PhD Dissertation). The Herzen State Pedagogical University of Russia, Astrakhan [in Russian].
Sibiriakov, V. N. (2017). Zvukozapis kak forma esteticheskoi interpretatci [Sound recording as a form of aesthetic interpretation]. (Abstract of PhD Dissertation). Lomonosov Moscow State University, Moscow [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Віталій Вікторович Волкомор
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.