СПЕЦИФІКА КРИТИЧНОГО ПРОСЛУХОВУВАННЯ В МИСТЕЦТВІ ЗВУКОЗАПИСУ

Автор(и)

  • Віталій Вікторович Волкомор Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0003-2401-3079

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207638

Ключові слова:

мистецтво звукозапису, критичне прослуховування, звук, якість звуку, художньо-технічні параметри

Анотація

Мета статті – визначити і охарактеризувати особливості критичного прослуховування як стратегії оцінки звукового сигналу в контексті мистецтва звукозапису. Для всебічного розгляду та осмислення означеної проблематики застосовано метод узагальнення та систематизації наукових знань про феномен звуку в галузі музикознавства, а також аналітичний і синтетичний методи, метод музикознавчого аналізу, типологічний та системно-структурний, що посприяли систематизації інформації, дослідженню явища музичного звукозапису в єдності та багатоманітті елементів, визначенню місця критичного прослуховування в мистецтві звукозапису та ін. Наукова новизна. Досліджено специфіку критичного прослуховування та проаналізовано систематичні методи виявлення, оцінювання та формування художніх елементів звукозапису; визначено і охарактеризовано чотири компоненти оцінки якості звуку – спектральний склад, музичний контекст, динамічний контекст та динаміку критичної оцінки прослуховування. Висновки. Мистецтво звукозапису реалізується завдяки вмінню слухати, з метою розпізнавання нюансів і створення професійного якісного запису, а також вмінню використовувати процес запису та технічне обладнання для формування звуку з художньою чуттєвістю. Критичне прослуховування включає в себе оцінку якості звуку для визначення його характерних особливостей відповідно до контексту або виявлення будь-яких небажаних звуків чи характеристик, що впливають на концептуалізацію цілісності музичного твору.

Біографія автора

Віталій Вікторович Волкомор, Київський національний університет культури і мистецтв

Викладач

Посилання

Adorno, T. (1991). On the fetish character of music and the regression of listening. In J. Bernstein (Ed.), The culture industry. Routledge [in English].

Casati, R., & Dokic, J. (2011). Sound. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. https://plato.stanford.edu/search/searcher.py?query=Sound [in English].

Diachenko, V. V. (2018). Tvorcha diialnist ukrainskykh zvukorezhyseriv druhoi polovyny XX – pochatku XXI stolittia: teoriia, istoriia, praktyka [Creative activity of Ukrainian sound producers in the second half of the 20th – beginning of the 21st century: theory, history, practice]. (Abstract of PhD Dissertation). National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].

Eisenberg, E. (1987). The recording angel: explorations in phonography. McGraw-Hill [in English].

Gorbunova, I. B. (2017). Kompiuternaia studiia zvukozapisi kak instrument muzykalnogo tvorchestva i fenomen muzykalnoi kultury [Computer recording studio as an instrument of musical creativity and the phenomenon of musical culture]. Society: Philosophy, History, Culture, 2, 87-92. https://doi.org/10.24158/fik.2017.2.21 [in Russian].

Hamilton, A. (2003). The art of recording and the aesthetics of perfection. British Journal of Aesthetics, 43,(4), 345-362. https://doi: 10.1093/bjaesthetics/43.4.345 [in English].

Kocherzhuk, D. V. (2018). Rol i znachenie razvitiia zvukozapisi v oblasti vokalno-estradnogo iskusstva [The role and importance of the development of sound recording in the field of vocal and pop art]. Vesnik Belaruskaga dzjarzhawnaga wniversitjeta kultury i mastactvaw, 1(29), 71-75 [in Russian].

Moylan, W. (2012). The Art of Recording: Understanding and Crafting the Mix. CRC Press [in English].

Nardi, C. (2014). Gateway of Sound: Reassessing the Role of Audio Mastering in the Art of Record Production. Dancecult. Journal of Electronic Dance Music Culture, 6(1), 8-25. https://doi:10.12801/1947-5403.2014.06.01.01 [in English].

O`Callaghan, C. (2007). Sound: a philosophical theory. Oxford University Press. https://doi: 10.1093/acprof:oso/9780199215928.001.0001 [in English].

Rodet, X., Depalle, Ph., & Poirot, G. (1987). Speech Analysis and Synthesis Methods Based on Spectral Envelopes and Voiced/Unvoiced Functions. European Conference on Speech Tech [in English].

Rustamov, A. R.-O. (2013). Zvukovoi obraz prostranstva v strukture khudozhestvennogo iazyka zvukorezhissury [The sound image of space in the structure of the artistic language of sound engineering]. (PhD Dissertation). St. Petersburg University of the Humanities and Social Sciences, St. Petersburg [in Russian].

Schwarz, D., & Rodet, X. (1999). Spectral Envelope Estimation and Representation for Sound Analysis-Synthesis. Proceedings of the ICMC (pp. 351-354). https://pdfs.semanticscholar.org/0f2b/ae5c813a66b44fa36fc2fb7d387d10356bb7.pdf [in English].

Shepsheleva, O. V. (2008). Zvuk v khorakh a cappella otechestvennykh kompozitorov poslednei treti XX veka: soderzhatelnyi aspekt [Sound in choirs a cappella of domestic composers of the last third of the 20th century: substantial aspect]. (Abstract of PhD Dissertation). The Herzen State Pedagogical University of Russia, Astrakhan [in Russian].

Sibiriakov, V. N. (2017). Zvukozapis kak forma esteticheskoi interpretatci [Sound recording as a form of aesthetic interpretation]. (Abstract of PhD Dissertation). Lomonosov Moscow State University, Moscow [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-14

Як цитувати

Волкомор, В. В. (2020). СПЕЦИФІКА КРИТИЧНОГО ПРОСЛУХОВУВАННЯ В МИСТЕЦТВІ ЗВУКОЗАПИСУ. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (42), 97–102. https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207638

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО