ПАЛЕОГРАФІЧНИЙ ОПИС «АЗБУКИ-ПІВЧОЇ»З РУКОПИСНОГО ЗБІРНИКА XVI СТ.

Анотація

Мета роботи – палеографічний аналіз півчої азбуки з рукописного збірника XVI ст. та виявлення характерних особливостей її формування. Методологія дослідження включає системний аналіз, що сприяв осмисленню рукописних півчих азбук-переліків. Для окреслення часових і кількісних характеристик досліджуваного матеріалу використано статистичний та хронологічний методи. Порівняльний аналіз дав змогу встановити логічні закономірності формування азбук-переліків. Актуальність публікації пов’язана зі зростаючим інтересом до музичної спадщини Української Православної Церкви. Нагальною потребою є ґрунтовне дослідження колекцій богослужбових півчих збірок, стан яких з кожним роком погіршується та збільшується ризик втрати цінного матеріалу. Наукова новизна дослідження визначається тим, що проаналізовано півчу азбуку з рукописного збірника XVI ст., здійснено її палеографічний опис та проведено порівняльний аналіз невменних знаків. Висновки. Палеографічний аналіз півчої азбуки дав змогу виявити загальні риси в формуванні її невменними знаками. Також визначено певні відмінності з іншими азбуками в подібних рукописних збірниках. Наповнення невменними знаками азбук відбувалося відповідно до їхнього використання під час півчої практики. Як правило, в азбуку вносилися ті знаки, які вважалися найважливішими у виконанні церковних піснеспівів. Більшість півчих азбук XV–XVII ст., незважаючи на деякі відмінності, дуже подібні за складом невменних знаків. Здійснено розподіл невменних знаків на чотири групи від самих простих, що не мають різновидів, до складених, які поділяються на групи й підгрупи. Нез’ясованим залишається питання розшифрування невменної нотації, яка супроводжує богослужбові тексти. Вирішити означену проблему можна завдяки об’єднанню зусиль українських учених-медієвістів та активній співпраці знауковцями західноєвропейських країн.