СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОГО СЛАВЛЕННЯ В ОПЕРНІЙ ПОЕТИЦІ Б. СМЕТАНИ (НА ПРИКЛАДІ ОПЕРИ «ЛІБУШЕ»)

Анжеліка Анатоліївна Татарнікова

doi:10.31866/2410-1176.42.2020.207644

Автор(и)

Анжеліка Анатоліївна Татарнікова Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0002-6310-8276

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207644

Ключові слова:

«Лібуше» Б. Сметани, культ, національне славлення, літургійні засади будови композиції, пієтизм Й. С. Баха

Анотація

Метою роботи є висвітлення актуального для сучасного постмодернового і постпостмодерного культурного процесу феномена уславлення як складника вираження національної ідеї в концепції музично-сценічної дії опери Б. Сметани «Лібуше». Методологія статті грунтується на міждисциплінарному інтегруванні об’єктивних (історико-генетичний, культурно-типологічний, компаративний) та особистісно-пріоритетних (наукова реконструкція, теоретичне моделювання) методів дослідження. У загальнотеоретичному плані осмислення порушеної проблеми автор використовує основні положення концепцій П. Флоренського, О. Лосєва, Е. Дюркгейма, Б. Асаф’єва. Відповідно, принципи розгляду композиції опери Б. Сметани «Лібуше» визначають аналітичний, історико-описовий, компаративно-стильовий, міждисциплінарно-порівняльний методи. Наукова новизна. Уперше в українських культурознавчих і мистецтвознавчих дослідженнях увага зосереджена на культурному феномені уславлення як складнику вираження національної ідеї в композиції музично-сценічної дії опери Б. Сметани «Лібуше». Висновки. Осмислення духовно-смислової та драматургічної специфіки опери Б. Сметани «Лібуше» дало підстави з’ясувати концепцію quasi-літургійного наповнення цього твору, поетика якого засвідчує творчо-ідеологічні паралелі і до сценічного дійства «Руслана і Людмили» М. Глінки як «слов’янської літургії» (за Б. Асаф’євим), і до вагнерівського музично-театрального спадку та його міфопоетичних настанов, і до пасіону Й. С. Баха-пієтиста, який визнавав контактність лютеранства з візантійською літургійною практикою.

Біографія автора

Анжеліка Анатоліївна Татарнікова, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Кандидат педагогічних наук, докторантка

Посилання

Asafyev, B. (1971). Simfonicheskie etiudy [Symphonic studies]. Muzyka [in Russian].

Druskin, M. (1980). Istoriia zarubezhnoi muzyki. Vtoraia polovina XIX veka [History of foreign music. The second half of the 19th century] (Issue 4). Muzyka [in Russian].

Gudman, F. (1995). Magicheskie simvoly [Magic characters]. Zolotoi vek [in Russian].

Hegel, G. (2018). Lektcii po istorii filosofii [Lectures on the history of philosophy]. Eksmo-Press [in Russian].

Kaminskaia-Markova, E. N. (2015). Metodologiia muzykoznaniia i problemy muzykalnoi kulturologii. K 50-letiiu pedagogicheskoi deiatelnosti [Methodology of musicology and problems of musical cultural studies. To the 50th anniversary of teaching]. Astroprint [in Russian].

Losev, A. (1960). Antichnaia muzykalnaia estetika [Antique music aesthetics]. Muzyka [in Russian].

Markova, E. (1990). Intonatcionnost muzykalnogo iskusstva [Intonation of music arts]. Muzychna Ukraina [in Russian].

Muravska, O. V. (2017). Skhidnokhrystyianska paradyhma yevropeiskoi kultury i muzyka XVIII-XX stolit [The Eastern Christian Paradigm of European Culture and Music of the 18th-20th Centuries]. Astroprynt [in Ukrainian].

Pahlen, K. (2000). Das neue Opernlexikon [The new opera lexicon]. Seehamer Verlag [in German].

Wilson-Dickson, A. (2003). Istoriia khristianskoi muzyki [The Story of Christian Music]. Mirt [in Russian].