САКРАЛЬНІ ВИТОКИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МНОЖИННОСТІ МУЗИЧНОГО ВИКОНАВСТВА ЯК ОЗНАКИ ПІАНІСТИЧНОЇ ГРИ

Лілія Михайлівна Шевченко

doi:10.31866/2410-1176.42.2020.207646

Автор(и)

Лілія Михайлівна Шевченко Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0001-8602-9573

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207646

Ключові слова:

інструментальна множинність, музичне виконавство, генеза, сакральні витоки піанізму, моцартіанство-бетховеніанство

Анотація

Мета дослідження – виявлення сакрально-генетичних ознак інструменталізму, фортепіанного зокрема, як утілення християнсько-вокального моделювання гри-дихання (моцартіанство) та відродження первісного самозначущого ритмічно-звукового принципу у фортепіанній оркестральності (бетховеніанство). Методологічною основою дослідження є феноменологічний ракурс естетики-філософії Р. Інгардена та феноменологічно орієнтовані мистецтвознавчі дослідження Б. Асаф’єва, Н. Корихалової, В. Медушевського, О. Маркової та ін., аналіз, синтез і дистрибутивний методи, завдяки чому з’ясовано сакрально-генетичні ознаки інструменталізму. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше висловлюється думка про генетичну обумовленість фортепіанного виконавства в антиподах моцартіанської і бетховеніанської гри сакральними витоками першої з вокального інструменталізму ранньохристиянської алілуйності та первісного універсалізму звуково-ритмованих магічних першокультурних акцій. Висновки. Доведено, що для фортепіанної творчості принципом романтичної подвійності у тлумаченні гри стало втілення романтичної антиномічності вираження «легкого» й «тугого» звучання фортепіано як утілення інструментальної множинності піанізму загалом; перші з них уособлювали жіночо-сольну якість, «флейтовий» колорит мелодійної орнаментальності «фортепіанної клавесинності» Моцарта в дусі «інструментальної аріозності» фільдівских Ноктюрнів, а другі – гіпертрофували бетховенську оркестральність, бахіанську органно-фактурну перевантаженість, підкреслюючи фортепіанну специфіку як здатність «замінити оркестр», у тому числі за допомогою нагнітання звучності. Отже, фортепіанний виразний ресурс насичувався сумарною інструментальністю, у якій «легкий» тип гри апелював до сакральності ранньохристиянської церковної ноктюрновості, а фортепіанна оркестральність утілювала первісну абсолютизацію інструменталізму магічного призначення.

Біографія автора

Лілія Михайлівна Шевченко, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Кандидат педагогічних наук, доцент

Посилання

Adler, G. (1911). Der Stil in der Musik [The style in music]. Breitkopf & Härtel [in German].

Androsova, D. V. (2014). Simvolizm i poliklavirnost v fortepiannom ispolnitelstve XX v. [Symbolism and polyclavity in piano performance of the twentieth century]. Astroprint [in Russian].

Asafev, B. V. (1971). Muzykalnaia forma kak process [Musical form as a process]. Muzyka [in Russian].

Blinova, M. P. (1974). Muzykalnoe tvorchestvo i zakonomernosti vysshei nervnoi deiatelnosti [Musical creativity and patterns of higher nervous activity]. Muzyka [in Russian].

Chumachenko, E. (2000). Ispolnitelskii stil [Performing style]. (Master’s thesis). Odessa Conservatory, Odessa [in Russian].

Ingarden, R. (1973). Utwór muzyczny i sprawa jego tożsamości [Music piece and his identity matter]. PWM [in Polish].

Kämper, D. (1987). Die Klaviersonate nach Beethoven: Von Schubert bis Skrjabin [The piano sonata after Beethoven: From Schubert to Scriabin]. Wissenschaftliche Buchgesellschaft [in German].

Kashkadamova, N. (2014). Vykonavska interpretatsiia u fortepiannomu mystetstvi XX storichchia [Performing interpretation in the piano art of the twentieth century]. KINPATRI [in Ukrainian].

Keldysh, G. V. (Ed.). (1990). Muzykalnyi entciklopedicheskii slovar [Musical Encyclopedic Dictionary]. Sovetskaia entciklopediia [in Russian].

Korykhalova, N. P. (1979). Interpretatciia muzyki [Interpretation of music]. Muzyka [in Russian].

Lévi-Strauss, C. (1999). Mifologiki [Mythologists] (Vol. 1: Syroe i prigotovlennoe). Universitetskaia kniga [in Russian].

Markova, E. N. (1998). Vvedenie v istoricheskoe muzykoznanie. Voprosy metodologii i metody issledovaniia [Introduction to historical musicology. Methodology issues and research methods]. Astroprint [in Russian].

Markova, E. N. (2002). Voprosy teorii ispolnitelstva: Materialy k kursu teorii ispolnitelstva dlia magistrov i aspirantov [Questions of the theory of performance: Materials for the course of the theory of performance for masters and graduate students]. Astroprint [in Russian].

Medushevskii, V. V. (1984). Ontologicheskie osnovy interpretatcii muzyki [Ontological foundations of music interpretation]. In L. S. Diachkova (Ed.), Interpretatciia muzykalnogo proizvedeniia v kontekste kultury [Interpretation of a musical work in the context of culture] (Iss. 129, pp. 3-16). Gnesins Russian Academy of Music [in Russian].

Medushevskii, V. V. (Ed.). (2007). Metodologicheskaia funktciia khristianskogo mirovozzreniia v muzykoznanii [The methodological function of the Christian worldview in musicology]. MGK, UGAI [in Russian].

Prokhorov, A. M. (Ed.). (1984). Sovetskii entciklopedicheskii slovar [Soviet Encyclopedic Dictionary] (3rd ed.). Sovetskaia entciklopediia [in Russian].

Stepanova, O. Yu. (2018). Pianizm londonskoi i videnskoi fortepiannykh shkil: komparatyvnyi analiz [Pianism of London and Viennese piano schools: a comparative analysis]. (PhD Dissertation). Sumy State A. S. Makarenko Pedagogical University, Sumy [in Ukrainian].

Wilson-Dickson, А. (2001). Istoriia khristianskoi muzyki [History of Christian Music]. Mirt [inRussian].