БАЛЕТНА КРИТИКА ОЛЕКСІЯ ГВОЗДЄВА
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207654Ключові слова:
критика балету, Олексій Гвоздєв, балет, Георг Фукс, формалізм, хореографія, танецьАнотація
Мета статті полягає у з’ясуванні основних аспектів критично-оцінної діяльності О. Гвоздєва у 20-х рр. ХХ ст. у сфері балетного театру СРСР, виявленні зовнішніх впливів на неї. Методи. У процесі дослідження застосовано комплекс наукових методів: аналіз літератури та джерел; порівняння основних підходів до розгляду танцю Г. Фукса та О. Гвоздєва; історичний метод – задля вивчення виникнення та еволюціонування концептуальних поглядів щодо розвитку балетного театру у критичному доробку О. Гвоздєва. Наукова новизна. Вперше проаналізовано критичні публікації О. Гвоздєва у 20-х рр. ХХ ст. в СРСР в аспекті зміни основних естетичних позицій щодо розвитку балетного театру, впливу на театрознавця художньо-естетичних концепцій та персоналій. Висновки. Праці О. Гвоздєва 20-х рр. ХХ ст. в СРСР відбивають тогочасні естетичні концепції розвитку балетної практики, вплинули на становлення теорії та критики радянського балету. На формування формалістичних поглядів О. Гвоздєва вплинули ідеї ОПОЯЗу (В. Шкловський). Театрознавець, наслідуючи принципи формалістів, зміст театрального дійства вбачав не в змістовності та ідейності, а в художніх особливостях (засоби, форми, прийоми тощо). На формування методів роботи О. Гвоздєва також вплинули праці німецького театрознавця Г. Фукса. Серед спільних інтенцій: підтримка розвитку власне танцювальних виразних засобів; розуміння специфіки класичного танцю та його потенціалу як основного виразного засобу балетного мистецтва; перспективність залучення молоді на шляху оновлення балету. До 1927 року відбувається зміна художньо-естетичних підходів О. Гвоздєва до оцінки балетів: висуває звинувачення у безпредметних формальних пошуках в сфері класичного танцю, єдиною цінністю останнього вважає технічність та фізкультурність; пристає на позицію відмови від онтологічних романтичних рис класичного балету, вимагає змістовності, емоційної виразності, драматизму, позбавлення від класової привілейованості балету. Переходить від естетичної до соціологічної природи критики.
Посилання
Bitov, A. [dik_dikij]. (2011, October 4). Tam, gde broshka, tam fasad... [Where where is a brooch, there is a facade...] [Post]. Livejournal. https://dik-dikij.livejournal.com/370060.html [in Russian].
Degen, A. (1981). Gvozdev Aleksei Aleksandrovich. In Yu. N. Grigorovich (Ed.), Balet: Entciklopediia [Ballet: Encyclopedia] (p. 140). Sovetskaia entciklopediia [in Russian].
Fuchs, G. (1911). Revoliutciia teatra: Istoriia Miunkhenskogo Khudozhestvennogo teatra [Theatre Revolution: The History of the Munich Art Theatre] (A. L. Volynskii, Ed.). Griadushchii den [in Russian].
Gudkova, V. (2019). Teatralnaia sektciia GAKhN. Istoriia idei i liudei. 1921–1930 [Theatre section of the State Academy of Agricultural Sciences. History of ideas and people. 1921–1930]. Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].
Gvozdev, A. (1987). Teatralnaia kritika [Theatre criticism] (N. A. Tarshis, Ed.). Iskusstvo [in Russian].
Maksimov, V. (2019). Gvozdevsko-germanovskaia teatrovedcheskaia shkola i zadachi sovremennoi kritiki [Gvozdev-Hermann’s theatre school and the problems of contemporary criticism]. Annals of the Zubov Institute, 2, 85-90 [in Russian].
Mokulskii, S. (1963). A. A. Gvozdev – istorik zarubezhnogo teatra [A. A. Gvozdev – historian of a foreign theatre]. In S.S. Mokulskii, O teatre [About the theatre] (pp. 382-396). Iskusstvo [in Russian].
Pesochinskii, N. (2004). O Leningradskoi teatrovedcheskoi shkole [About the Leningrad theatre school]. Peterburgskii teatralnyi zhurnal, 35. http://ptzh.theatre.ru/2004/35/113/ [in Russian].
Russian Institute for the History of the Arts. (2017, December 11). Nauchnaia konferentciia "Shkola poznaniia teatra: istoriia i sovremennost", posviashchennaia 130-letiiu A. A. Gvozdeva [Scientific conference "School of Theatre Cognition: History and Modernity", dedicated to the 130th anniversary of Alexei Gvozdev]. Russian Institute of Art History. http://artcenter.ru/nauchnaya-konferenciya-shkola-poznaniya-teatra-istoriya-i-sovremennost/ [in Russian].
Shklovskii, V. (1925). Iskusstvo kak priem [Art as a Technique]. In V. Shklovskii, O teorii prozy [About prose theory] (pp. 7-20). Krug [in Russian].
Shneiderman, I. (1987). Aleksei Aleksandrovich Gvozdev. In A. A. Gvozdev, Teatralnaia kritika [Theatre criticism] (pp. 3-17). Iskusstvo [in Russian].
Sokolov-Kaminskii, A. (2003). Azbuka baletnoi kritiki [ABC of ballet criticism]. Bulletin of Vaganova Ballet Academy, 12, 180-182 [in Russian].
Sokolov-Kaminskii, A. (2019). A. A. Gvozdev i nachalo sovetskogo baletovedeniia [Alexey Gvozdev and the Origins of the Soviet Ballet School]. Annals of the Zubov Institute, 2, 91-98 [in Russian].
Sokolov-Kaminskii, A. (2020). Kolybel otechestvennogo baletovedeniia [Cradle of Russian Ballet Studies]. Bulletin of Vaganova Ballet Academy, 1, 60-64 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Аліна Миколаївна Підлипська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.