ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ СВІТУ РЕЧЕЙ У МАСОВІЙ КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.43.2020.220057Ключові слова:
дизайн, реклама, річ, образ, товар, послугаАнотація
Мета дослідження – визначити соціокультурні виміри естетизації комунікативного простору речей; з’ясувати образну специфіку презентації речовинного світу у вимірі таких соціальних інституцій масової культури, як дизайн і реклама. Методологію статті становлять теоретичні методи дослідження, системний та компаративний підходи, які дали змогу розглянути образну презентацію товарів і послуг як фактор комунікативного середовища на макро- та мікрорівнях. Застосування диференційного підходу до аналізу категорій «предмет», «послуга», «товар» як об’єктів образної презентації потребувало розуміння диференціації соціальних функцій образної презентації світу речей. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні особливостей процесів образної презентації товарів і послуг мас-медіа, зокрема в дизайні та рекламі. Вперше обґрунтовано, що річ, як полісемантичне поняття, презентує субстанційність світу, актуалізуючись у мистецтвознавстві як візуальна презентація світу, повертаючи увагу до речі в її світоглядному розумінні. Висновки. Доведено, що за будь-якою предметною реальністю сучасного комунікативного середовища стоїть річ як реальність, що переживає час і має ознаки вічності. Виявлено, що соціокультурні виміри естетизації комунікативного простору пов’язані із предметно-речовинною легітимацією образних інсталяцій середовища, де предметний світ стає товаром або презентує певну послугу. Наголошено, що аспект речовинності в дизайні є найважливішим. Як елемент середовища буття людини річ має свій неповторний образ, котрий потребує презентації. З’ясовано, що образна презентація товарів і послуг як фактор комунікативного середовища відбувається і на макро-, і та мікрорівні: на макрорівні вона використовує загальнодоступний код ідентичності, орієнтований на органічні потреби споживачів, а на мікрорівні – специфікує аудиторію й визначає образний контент спонукання до дії та споживання.
Посилання
Apel, K.-O. (1999). Sytuatsiia liudyny yak etychna problema [The Human Situation as an Ethical Problem] (A. Yermolenko, Trans.). In A. M. Yermolenko, Komunikatyvna praktychna filosofiia [Communicative Practical Philosophy] (pp. 231-255). Libra [in Ukrainian].
Bell, D. (1996). Kulturni superechnosti kapitalizmu [Cultural Contradictions of Capitalism] (V. Lishchuk, Trans.). In V. Liakh (Comp.), Suchasna zarubizhna sotsialna filosofiia [Modern Foreign Social Philosophy] (pp. 251-275). Lybid [in Ukrainian].
Heidegger, M. (1993). Raboty i razmyshleniya raznykh let [Works and Reflections of Different Years] (A. V. Mikhailov, Trans.). Gnozis [in Russian].
Kaftandzhiev, H. (2005). Garmoniya v reklamnoi kommunikatsii [Harmony in Advertising Communication] (S. Kirova, Trans.). EKSMO [in Russian].
Lehenkyi, Yu. H. (2018). Estetyka ukrainskoho etnodyzainu [Aesthetics of Ukrainian Ethnic Design]. University "Ukraine" [in Ukrainian].
Lola, G. N. (1998). Dizain: Opyt metafizicheskoi transkriptsii [Design: Experience of Metaphysical Transcription]. Moscow University Press [in Russian].
Neretina, S., & Ogurtsov, A. (2010). Reabilitatsiya veshchi [Rehabilitation of a Thing]. Mіr [in Russian].
Sharkov, F. I., & Rodionov, A. A. (2007). Reklama i svyazi s obshchestvennost'yu: Kommunikativnaya i integrativnaya sushchnost' kampanii [Advertising and Public Relations: The Communicative and Integrative Nature of Campaigns]. Akademicheskii Proekt; Delovaya Kniga [in Russian].
Uchenova, V. V. (2008). Reklama i massovaya kul'tura: Sluzhanka ili gospozha? [Advertising and Popular Culture: Maid or Mistress?]. YuNITI-DANA [in Russian].
Yermolenko, A. M. (1999). Komunikatyvna praktychna filosofiia [Communicative Practical Philosophy]. Libra [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Яніна Юріївна Бабченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.