КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ВІДНОСИНИ ВІЗАНТІЇ ТА АНГЛІЇ В ЕПОХУ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Алла Вікторівна Соколова

doi:10.31866/2410-1176.43.2020.220061

Автор(и)

Алла Вікторівна Соколова Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0002-4841-6342

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.43.2020.220061

Ключові слова:

взаємодія візантійської і англійської культури, мистецтво, діяльність місіонерів, динаміка відносин, культурна цілісність, культурна асиміляція

Анотація

Мета статті – простежити динаміку розвитку й особливості культурно-мистецьких відносин Візантії та Англії в епоху раннього Середньовіччя; з’ясувати шляхи поширення візантійської культури; охарактеризувати діяльність місіонерів, духовенства, королів Англії, які сприяли взаємопроникненню культур. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові принципи історизму та системного підходу. У статті застосовано загальнонаукові й теоретичні методи: джерелознавчий – для дослідження історичних передумов становлення культурно-мистецьких відносин взаємин Візантії та Англії в епоху раннього Середньовіччя; аналізу – для встановлення впливу візантійського стилю на розвиток мистецтва Англії; систематизації – для осмислення процесів розвитку культурних відносин країн в означений період. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії досліджено вплив візантійського мистецтва на культуру Англії доби раннього Середньовіччя, яка є частиною романо-германської цивілізаційної традиції. Висновки. Виявлено, що в різні історичні періоди характер відносин між Візантією та Англією зазнавав трансформації. Підтверджено гіпотезу, що протягом кількох століть після падіння «Римської Британії» південь Британії продовжував залишатись у сфері впливу Візантії, її дещо відокремленою частиною. Визнання Візантії як центру християнства стимулювало інтерес англійських художників, скульпторів та іконописців до візантійського мистецтва, у їхніх роботах простежується візантійський вплив. Доведено, що Англія зберегла незмінний інтерес до візантійського мистецтва, транслюючи й переломлюючи традиції Візантії крізь призму власних національних традицій. Проте Візантія концептуально відкидала культурні досягнення Англії та Заходу, демонструючи закритість, не допускаючи проникнення чужорідних елементів ззовні. Культурна цілісність домінувала над культурною асиміляцією.

Біографія автора

Алла Вікторівна Соколова , Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Кандидат педагогічних наук

Посилання

Barlow, F. (Ed.). (1992). The Life of King Edward Who Rests at Westminster, Attributed to a Monk of Saint-Bertin (2nd ed.). Oxford University Press.

Biddle, M. (Ed.). (2012). The Winchester Mint: and Coins and Related Finds from the Excavations of 1961-71. Oxford University Press.

Brown, Sh. A. (1988). The Sacred Nectar of the Greeks: The Study of Greek in the West in the Early Middle Ages (M. W. Herren, Ed.). King’s College London CLAM.

Ciggaar, K. N. (2001). Western Travellers to Constantinople: The West and Byzantium, 962-1204: Cultural and Political Relations. Brill.

Clayton, M. (2003). The Cult of the Virgin Mary in Anglo-Saxon England. Cambridge University Press.

Dunlop, D. M. (1957). The British Isles According to Medieval Arabic Authors. The Islamic Quarterly, 4, 11-28.

Hermes, N. E. (2012). The [European] Other in Medieval Arabic Literature and Culture: Ninth–Twelfth Century AD. Palgrave Macmillan.

Keys, D. (2000). Catastrophe: An Investigation into the Origins of Modern Civilization. Ballantine Books.

Lapidge, M. (1975). The Hermeneutic Style in Tenth-Century Anglo-Latin Literature. Anglo-Saxon England, 4, 67-111. https://doi.org/10.1017/S0263675100002726.

Letts, M. (1953). Mandeville’s Travels (Vol. 2). Hakluyt Society.

Lopez, R. S. (1945). Silk Industry in the Byzantine Empire. Speculum: A Journal of Mediaeval Studies, 20(1), 1-42.

Mango, M. M. (Ed.). (2009). Byzantine Trade, 4th–12th Centuries: The Archaeology of Local, Regional and International Exchange. Papers of the Thirty-Eighth Spring Symposium of Byzantine Studies. St John’s College, University of Oxford, March 2004. Routledge.

Manuel II Palaeologus. (1893). Lettres de l'empereur Manuel Paléologue (E. Legrand, Ed.). J. Maisonneuve [in French].

Minorsky, V. V., & Bosworth, C. E. (2015). Hudud al-'Alam 'The Regions of the World' - A Persian Geography 372 A.H. (982 AD): The Regions of the World - A Persian Geography 372 A.H. 982 A.D. Gibb Memorial Trust.

Nicol, D. M. (1974). Byzantium and England. Balkan Studies, 15, 179-203.

Riddle, J. M. (2011). Dioscorides on Pharmacy and Medicine. University of Texas Press.

Spear, D. S. (1993). Sutton Hoo: R.L.S. Bruce-Mitford, The Sutton Hoo Ship Burial; The Age of Sutton Hoo: The Seventh Century in North-western Europe ed. Martin Carver ; Sutton Hoo: Fifty Years After, eds. Robert Farrell and Carol Neuman de Vegvar ; Voyage to the Other World: The Legacy of Sutton Hoo, eds. Calvin B. Kendall and Peters S. Wells. Annales de Normandie, 43(3), 263-265.