ФЛЕЙТА: КОНСТРУКЦІЯ, ТЕХНІКО-ВИРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

Мета статті – проаналізувати сучасні конструктивні зміни флейти, окреслити сутнісні зміни, пов’язані з її техніко- виразними ознаками та перспективи використання в музичній культурі; розглянути зразки модифікування флейти, які здійснювалися після реформи Т. Бьома. Методологія дослідження полягає у використанні історичного та аналітичного підходів для висвітлення особливостей розвитку флейти, а також компаративного методу в процесі аналізу специфіки конструктивних змін флейти. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше окреслено різні сучасні модифікації флейти в контексті історичного розвитку музичної культури, а також наголошено на їхніх техніко- виразних ознаках з огляду на те, що сучасні конструктивні зміни флейти є малодослідженою галуззю українського мистецтвознавства, адже різні моделі інструмента лише набувають впровадження у виконавську практику. Відмічено, що поява конструктивних змін в інструменті нерозривно пов’язана з композиторською практикою, стимулюючи подальші стратегії її розвитку. Висновки. З’ясовано, що флейта є інструментом, що зазнала чималих змін у своїй конструкції. Прагнення слідувати за останніми тенденціями у сфері виконавського та композиторського мистецтва призводить до потреби подальших експериментів у її конструкції. Оновлення інструменту відбувається шляхом додавання певних пристроїв (мікрофонів), устаткувань (клапанів, мембран, ключів), які дають змогу розширити виконавські можливості флейти. Виникає ряд творів сучасних композиторів, які пишуть твори для флейти оновленої конструкції. Перспективним напрямком є поширення даних інструментів в українському просторі. Знання техніко- виразних можливостей флейти може надати вагомий інформативний матеріал, який стане в нагоді і виконавцям, і композиторам.