ІНТЕГРАТИВНІ ЗАСАДИ ОСВОЄННЯ МОВНО-ГОЛОСОВИХ НАВИЧОК АКТОРАМИ ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ Й КІНО
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.43.2020.220236Ключові слова:
сценічна мова, актор, дихання, дикція, голос, орфоепія, вправи, навичкиАнотація
Мета статті – виявити основні інтегративні засади в освоєнні мовно-голосових навичок, на яких базується в класі сценічної мови професійна кваліфікація майбутніх акторів драматичного театру й кіно. У процесі дослідження використовувалися такі методи: аналітичний, логічний та метод синтезу для поєднання окремих елементів сценічної мови в єдиному симбіозі. Наукова новизна полягає в здійсненні аналітичних розвідок щодо устрою теоретичних трактувань та практичних застосувань професійних мовно-голосових навичок. Надається змога дізнатися, як у систематизованому, методико-логічному напрямку вдосконалити мовленнєву майстерність студентам-акторам. Синтезуються різні програмні розділи дисципліни «Сценічна мова», що в цілісному поєднанні між собою провокують до органічного слова в здійсненні неподільного художньо-ідейного задуму на сценічному чи знімальному майданчиках. Висвітлено значущість техніки мовлення, яка сприяє оволодінню акторами-початківцями навичок діалектного слова, манери промовляти говіркою в процесі втілення героїв на основі фольклористичного матеріалу, що існує в художній прозі, п’єсі, сценарії. Вказуються методологічні напрямки для поліпшення сценічно-мовленнєвої багатогранності акторського слова. Виявлено першопричини, які впливають на здатність формувати неповторно-особистісну мовну звичку індивідуумів. Висновки. Доведено доцільність утворення інтегративної дієвої моделі, що позитивно позначиться на навчальному процесі формування мовленнєвих рефлексів, які, своєю чергою, покращать сценічне слово майбутніх митців кіно-, театральної справи. Засвоєння акторами-початківцями унормованих категоріально- понятійних основ техніки мовлення – дихання, дикції, голосу, орфоепії – сприятиме закріпленню нових мовленнєвих навичок, які є «провідниками» до опанування діалектів.
Посилання
Artaud, A. (2000). Teatr i ego dvoinik: Manifesty. Dramaturgiia. Lektcii. Filosofiia teatra [The Theatre and Its Double: Manifestos. Dramaturgy. Lectures. Philosophy of Theatre] (V. I. Maksimov, Ed.). Simpozium [in Russian].
Bazhenov, M. M. (1940). Vyrazne slovo: Teoriia, tekhnika i metodyka vyraznoho chytannia [Expressive Word: Theory, Technique and Methods of Expressive Reading]. Radianska Shkola [in Ukrainian].
Chernaya, E. I. (2018). Osnovy stcenicheskoi rechi: Fonatcionnoe dykhanie i golos [Stage Speech Basics: Phonation Breathing and Voice] (3rd ed.). Lan; Planeta Musyki [in Russian].
Grotowski, J. (2009). K Bednomu teatru [Towards a Poor Theatre] (E. Barba, Ed.). Artist. Rezhisser. Teatr [in Russian].
Karasov, M. (1965). Mystetstvo khudozhnoho chytannia [The Art of Artistic Reading]. Mystetstvo [in Ukrainian].
Kozlyaninova, I. P. (Ed.). (1976). Stcenicheskaia rech [Stage Speech]. Prosveshchenie [in Russian].
Kurbas, L. (2001). Filosofiia teatru [Philosophy of Theatre] (M. Labinskyi, Ed.). Osnovy [in Ukrainian].
Melnychuk, O. S. (Ed.). (1974). Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of Foreign Words]. Holovna Redaktsiia URE [in Ukrainian].
Nakonechna, O. V. (2010). Osnovy stsenichnoho movlennia [Basics of Stage Speech]. Astroprynt [in Ukrainian].
Petrova, A. N. (1981). Stcenicheckaia rech [Stage Speech]. Iskusstvo [in Russian].
Saricheva, E. F. (1948) Tekhnika stcenicheskoi rechi [Stage Speech Technique] (2nd ed.). Iskusstvo [in Russian].
Stanislavsky, K. S. (1954). Sobranie sochinenii v vosmi tomakh [Collected Works in Eight Volumes] (Vol. 1). Iskusstvo [in Russian].
Vsevolodsky-Gerngross, V. (1922). Teoriia russkoi rechevoi intonatcii [The Theory of Russian Speech Intonation]. Gosudartvennoe Izdatelstvo [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Карина Сергіївна Сухорукова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.