УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.43.2020.220243Ключові слова:
народно-сценічний танець, постмодернізм, естетичний вплив, поєднання традицій, візуальна гра, еклектизмАнотація
Мета статті – виявити специфіку реалізації основних технологічних і художньо-образних особливостей естетики постмодернізму в українському народно-сценічному танці ХХІ ст. Методологія дослідження. Застосовано культурологічний метод, який посприяв виробленню відповідного погляду на народно-сценічну хореографію ХХІ ст. і реалізацію в ній концепції постмодернізму; метод мистецтвознавчого аналізу, що дав змогу дослідити напрям стилізації народно-сценічного танцю як унікальний чинник культури постмодерну; діалектичний метод, завдяки якому з’ясовано взаємозв’язок соціокультурних та соціомистецьких чинників розвитку народно-сценічного танцю; метод діахронічного аналізу посприяв виявленню традиційних і новаторських засобів виразності народно-сценічного танцю. Наукова новизна. Уперше в українському мистецтвознавстві проаналізовано сучасні тенденції в еволюції народно- сценічного танцю крізь призму культури постмодернізму; екстрапольовано філософський концепт постмодернізму на галузь народно-сценічної хореографії; виявлено специфіку естетики постмодернізму, а також визначено основні технологічні та художньо-образні особливості її реалізації в контексті розвитку українського народно-сценічного танцю ХХІ ст. Висновки. Виявлено, що в межах постмодерністської парадигми народно-сценічний танець піддається специфічній деструкції; спостерігається так зване розмивання цінностей. Вплив естетики постмодернізму проявляється у: примноженні образів; посиленні творчого самовираження та уваги українських балетмейстерів-постановників до внутрішнього стану глядача (цілеспрямований емоційний вплив); зміщенні акцентів зі складних художніх моделей на прості конструкції з метою посилення естетичного впливу; ускладненні асоціативного й метафоричного аспектів мови хореографічної постановки; використанні технологій аудіальної та візуальної гри; збагаченні сенсово-змістових аспектів архетипних уявлень.
Посилання
Dashkova, E. V., Ivushkina, E. B., & Miroshnichenko, P. N. (2006). Stil' i stilizatsiya v filosofsko-kul'turologicheskom kontekste [Style and Stylisation in a Philosophical and Cultural Context]. Izdatel'stvo Yuzhno-Rossiiskogo Gosudarstvennogo Universiteta Ekonomiki i Servisa [in Russian].
Hutnyk, I. (2009). Do problemy stylizatsii narodnoho tantsiu [To the Problem of Stylisation of Folk Dance]. Topical Problems of History, Theory and Practice of Artistic Culture, 22, 251-257 [in Ukrainian].
Kurt, B. (2013, July 24-28). The "Hybrid Aesthetics" of the Folk Dance Scene in Turkey. In 35th World Congress on Dance Research, Conference Paper, Athens [in English].
Pisklova, I. (2015). Osoblyvosti obrobky tantsiuvalnoho folkloru (na prykladi suchasnykh postanovok) [Features of Processing of Dance Folklore (on an Example of Modern Productions)]. Folk Art and Ethnology, 5, 64-70 [in Ukrainian].
Polyakova, A. S. (2017). "Tanets postfolk": k issledovaniyu odnogo iz fenomenov sovremennogo tantsa [Post-Folk Dance: an Exploration of One of the Phenomena of Contemporary Dance]. Observatory of Culture, 14, 425-430. https://doi.org/10.25281/2072-3156-2017-14-4-425-430 [in Russian].
Stanishevskyi, Yu. O. (2003). Baletnyi teatr Ukrainy: 225 rokiv istorii [Ballet Theater of Ukraine: 225 Years of History]. Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Storey, J. (2003). Popular Culture as Global Culture. In Inventing Popular Culture: From Folklore to Globalisation (pp. 107-108). John Wiley and Sons Ltd [in English].
Volkova, T. A., Kislitsa, A. E., & Koshman, S. S. (2016). Kul'tura postmoderna v sovremennoi Zapadnoi khoreografii [Postmodern Culture in Contemporary Western Choreography]. Bulletin of Kemerovo State University of Culture and Art, 36, 102-108 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ольга Степанівна Бойко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.